Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Мойсюка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Львівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Державної податкової служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної податкової служби у Львівській області (далі - ДПС у Львівській області) про визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу ДПС у Львівській області від 16 березня 2012 року № 182 в частині звільнення позивача з податкової міліції ДПС у Львівській області; визнання протиправним і скасування наказу ДПС у Львівській області від 19 березня 2012 року № 200-0 в частині звільнення позивача з посади та з податкової міліції у запас Збройних Сил України; поновлення на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії фіктивному підприємництву управління організації викриття податкових злочинів управління податкової міліції ДПС у Львівській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 16 жовтня 2012 року та 17 грудня 2012 року).

Зазначав, що 8 березня 2012 року з метою проведення особистого медичного обстеження здійсненив виїзд до Ізраїлю. Переліт з України планувався через Республіку Польща, однак через можливість придбання дешевших авіаквитків на рейс Київ-Тель-Авів переліт здійснено безпосередньо з України. У зв'язку з непередбачуваною ситуацією, яка склалася під час його перебування в Ізраїлі (гостре харчове отруєння), він був змушений звернутися до лікаря. 11 березня 2012 року планувалося повернення в Україну, однак лікар наполягав на госпіталізації для подальшого визначення діагнозу та призначення ефективного лікування. Оскільки авіапереліт був небезпечним для здоров'я, то позивач вирішив відкласти повернення в Україну. 12 березня 2012 року в телефонному режимі позивач повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_6 про те, що вийде на роботу, як тільки одужає. Лише 14 березня 2012 року позивач повернувся в Україну і 15 березня 2012 року вийшов на роботу. Однак, відповідач ці обставини не врахував при звільненні позивача з посади.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу ДПС у Львівській області від 16 березня 2012 року № 182 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС у Львівській області від 19 березня 2012 року № 200-0 "По особовому складу УПМ ДПА у Львівській області". Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії фіктивному підприємництву управління організації викриття податкових злочинів управління податкової міліції ДПС у Львівській області. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 звернуто до негайного виконання. Стягнуто з ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 березня 2012 року по 26 грудня 2012 року в розмірі 25320,19 грн. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2556,97 грн звернуто до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року змінено в частині задоволення позову, викладено абзац четвертий резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії фіктивному підприємництву управління організації викриття податкових злочинів управління податкової міліції Державної податкової служби у Львівській області з 12 березня 2012 року. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі звернути до негайного виконання". В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПС у Львівській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що позивач не повідомив начальника УПМ ДПС у Львівській області та Голову ДПС у Львівській області (який надав доступ до державної таємниці) про виїзд за кордон. Оригінал рапорту ОСОБА_4 про виїзд за кордон, копія якого міститься у справі, у ДПС у Львівській області відсутній. Також, пояснення та документи, які б підтверджували поважні причини відсутності позивача на робочому місці 12, 13 та 14 березня 2012 року, станом на 16 березня 2012 року не надано. Перекладена на українську мову довідка від 11 березня 2012 року про медичний огляд в Ізраїлі не є листком непрацездатності у розумінні Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 13 листопада 2011 року № 455 (z1005-01) (далі - Інструкція № 455), оскільки вона не замінена на листок непрацездатності.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що з 14 липня 2003 року ОСОБА_4 перебував на службі в податковій міліції ДПА у Львівській області, з 31 січня 2012 року обіймав посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії фіктивному підприємництву управління організації викриття податкових злочинів управління податкової міліції ДПС у Львівській області.

16 березня 2012 року ДПС у Львівській області проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок.

Службовим розслідуванням встановлено, що позивачем не дотримано вимог пункту 651 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12 (далі - Порядок № 1561-12), пункту 1.2 наказу ДПА України від 11 жовтня 2007 року № 565 "Про виїзд за кордон у приватних справах працівників органів державної податкової служби України, яким надано допуск до державної таємниці" (далі - наказ ДПА № 565), в частині ненадання письмового повідомлення посадовим особам, які надали доступ до державної таємниці, про виїзд за кордон, та не подання рапорту на виїзд в республіку Польща в період з 7 березня 2012 року по 10 березня 2012 року на розгляд керівництву УПМ ДПС у Львівській області.

Також розслідуванням встановлено порушення позивачем пункту 4 статті 40 КЗпП, а саме відсутність на робочому місці у приміщенні УПМ ДПС у Львівській області (в кабінеті № 829) 12 березня 2012 року з 9:00 год до 18:00 год.; 13 березня 2012 року з 9:00 год до 18:00 год. та 14 березня 2012 року з 9:00 год до 18:00 год. без поважних причин та неподання керівництву пояснень та документів, які б підтверджували поважність причин відсутності позивача на робочому місці станом на 16 березня 2012 року.

За порушення пункту 651 Порядку № 1561-12, пункту 1.2 наказу ДПА України № 565, пункту 4 статті 40 КЗпП, грубе ігнорування вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) , комісія з проведення службового розслідування вирішила, що ОСОБА_4 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з податкової міліції.

Пунктом 2 наказу голови ДПС у Львівській області від 16 березня 2012 року № 182 позивачу оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з податкової міліції ДПС України.

Наказом голови ДПС у Львівській області від 19 березня 2012 року № 200-0 позивача звільнено з органів податкової міліції ДПС у Львівській області у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 12 березня 2012 року.

Задовольняючи позов, окружний суд виходив з того, що при виїзді за кордон позивач дотримався положень Порядку № 1561-12 та Наказу № 565, оскільки повідомив свого безпосереднього начальника ОСОБА_6 про це рапортом, а останній його погодив. Немає вини позивача у тому, що в подальшому його рапорт не був переданий голові ДПС у Львівській області. Щодо відсутності позивача на робочому місці в період з 12 по 14 березня 2012 року, то це відбулось з поважних причин, про що позивач повідомив керівництво у телефонному режимі та письмовим рапортом.

Апеляційний суд такі висновки суду першої інстанції підтримав, однак змінив його судове рішення в частині дати, з якої позивач підлягає поновленню на роботі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" (1716-98-п) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (далі - Положення № 114).

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення № 114 (114-91-п) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

В силу статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ).

Звільнення ОСОБА_4 з посади та податкової міліції у запас відповідач пов'язував з недотриманням ним пункту 651 Порядку № 561-12 та пункту 1.2 наказу ДПА України № 565 в частині не подання керівництву УПМ ДПС у Львівській області рапорту на виїзд за кордон та не повідомлення про це посадову особу, яка надавала доступ до державної таємниці; відсутність на робочому місці з 12 по 14 березня 2012 року.

Відповідно до статті 651 Порядку № 561-12 перед виїздом до іноземної країни у приватних справах громадяни, яким надано допуск до державної таємниці, зобов'язані письмово повідомити про це посадових осіб, які надали їм доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання їх карток обліку за формою згідно з додатком 6. У такому разі інструктажі громадян з питань охорони державної таємниці проводять начальники РСО.

Пункт 1.3. Наказу ДПА України № 565 встановлює проведення керівниками режимно-секретних підрозділів інструктажу з питань охорони державної таємниці з працівниками, які виїжджають за кордон у приватних справах.

Судами встановлено, що 3 лютого 2012 року ОСОБА_4 звернувся до свого безпосереднього начальника - в.о. начальника відділу протидії фіктивному підприємництву управління організації викриття податкових злочинів УПМ ДПС у Львівській області ОСОБА_6 з письмовим рапортом про виїзд за кордон з 7 по 10 березня 2012 року (а.с. 74).

Рапорт адресовано Голові ДПС у Львівській області, згідно з резолюцією на рапорті, ОСОБА_6 виїзд погодив.

7 березня 2012 року позивач пройшов інструктаж у відділі охорони державної таємниці та технічного захисту інформації ДПС у Львівській області, що підтверджується витягом з Журналу обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці ДПА у Львівській області.

У рапорті позивача від 7 березня 2012 року головним державним податковим інспектором відділу охорони державної таємниці та технічного захисту інформації ДПС у Львівській області Доброхотовим Л.О. здійснено запис "інструктаж проведено".

Суди встановили, що у подальшому позивач залишив рапорт у своєму кабінеті на робочому столі, а допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив факт звернення до нього ОСОБА_4 з рапортом на ім'я Голови ДПС у Львівській області про намір виїзду за кордон та повідомив, що йому відомо місцезнаходження цього рапорту.

Щодо доводів касаційної скарги про неповідомлення позивача про виїзд за кордон посадових осіб, які надали доступ до державної таємниці, то у висновку службового розслідування встановлено, що безпосередній начальник позивача ОСОБА_6 допустив порушення службової дисципліни, а саме: рапорт ОСОБА_4 на виїзд за кордон після його погодження безпосереднім начальником не був спрямований голові ДПС у Львівській області, як особі, яка надала позивачу доступ до державної таємниці.

За цих обставин суди обгрунтовано вважали, що позивач вжив всіх залежних від нього дій щодо повідомлення свого безпосереднього керівництва та Голови ДПС у Львівській області перед виїздом закордон, у зв'язку з цим його вина щодо проходження рапорту у даному випадку відсутня.

Суди встановили з доповідної записки начальника ВПС ПМ УП ДПС у Львівській області на ім'я начальника УПМ ДПС у Львівській області Пшеницької Н.М. (а.с. 37), що 16 березня 2012 року о 17 год. 30 хв. в кабінет № 802 надано копію рапорту ОСОБА_6 про те, що йому було відомо про перебування позивача за кордоном в період з 8 березня 2012 року по 11 березня 2012 року, а також копію рапорту ОСОБА_4 про перебування його за кордоном з 8 по 14 березня 2012 року.

Враховуючи викладене, суди правильно виходили з необґрунтованості висновків службового розслідування про відсутність станом на 16 березня 2012 року інформації щодо причин нез'явлення ОСОБА_4 на роботу з 12 по 14 березня 2012 року.

Апеляційним судом правильно зауважено, що згідно з наказом ДПС від 15 березня 2012 року № 175 про результати службового розслідування необхідно було доповісти керівництву до 19 березня 2012 року, однак розслідування проведено за одну добу і висновок за його результатами затверджено вже 16 березня 2012 року, що не може свідчити про цілковиту об'єктивність з боку відповідача під час проведення розслідування.

Згідно з перекладеною на українську мову та нотаріально засвідченою довідкою про медичний огляд ОСОБА_4 від 11 березня 2012 року, складеною лікарем ОСОБА_9, під час перебування за кордоном йому встановлено діагноз "гостре харчове отруєння", призначено лікування крапельниці, рекомендовано обов'язковий постільний режим протягом трьох днів (а.с. 12-13).

Однак вказану медичну довідку позивачу не вдалося замінити на листок непрацездатності, оскільки згідно з листом сектору медичного забезпечення ГУМВСУ у Львівській області від 5 грудня 2012 року № 21/631 комісією ЛКК лікарні з поліклінікою СМЗ ГУМВС від 7 листопада 2012 року у довідці не відображено втрату працездатності.

Так, відповідно до пункту 1.12 Інструкції № 455 (z1005-01) документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі, зокрема, гострих захворювань і травм, загостренні хронічних захворювань. Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Водночас враховуючи хворобу позивача (діагноз "гостре харчове отруєння"), в силу якої він фізично не зміг повернутися в Україну та приступити до виконання покладених на нього обов'язків, а на територію України позивач прибув лише 14 березня 2012 року, суди дійшли правильного висновку, що період відсутності позивача на роботі з 12 по 14 березня 2012 року не можна вважати таким, що відбувся без поважних причин. Керівництво позивача було обізнане щодо його відсутності на робочому місці у зв'язку із перебуванням за кордоном.

Крім того, при проведенні службового розслідування та визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не дотримано положення статті 14 Дисциплінарного статуту, не враховано обставини, за яких скоєно проступок, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У зв'язку з цим суди дійшли правильного висновку про скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на службі в ДПС у Львівській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, крім того їм надана належна правова оцінка судами попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової служби у Львівській області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.