У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М., Косенка В.Й.,
Гуменюка В.I., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною
ділянкою та виділення 1/4 частини земельної ділянки зі спільної
сумісної власності,
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначав, що 19 травня 2004 року купив 1/4 частину
будинку АДРЕСА_1. Власниками інших частин будинку є ОСОБА_2 (1/4
частина) та ОСОБА_3 (1/2 частина). Земельна ділянка площею 588
кв.м знаходиться в спільній сумісній власності власників будинку,
проте згоди щодо порядку користування земельною ділянкою між ними
не досягнуто. Тому просив установити порядок користування
земельною ділянкою з визначенням йому 1/4 частини земельної
ділянки зі спільної сумісної власності.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2006 року встановлено
порядок користування земельною ділянкою. Виділено в користування
ОСОБА_1 відповідно до його 1/4 частини - земельну ділянку № 2
площею 147 кв.м з ізольованим входом на ділянку; у користування
ОСОБА_2 земельні ділянки № 3 площею 73 кв.м, № 4 площею 30 кв.м, №
5 площею 8 кв.м, загальною площею 111 кв.м; у користування ОСОБА_3
земельні ділянки № 6 площею 170 кв.м, № 7 площею 87,3 кв.м,
загальною площею 258 кв.м. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено в загальне
сумісне користування земельну ділянку № 1 площею 72 кв.м, у рівних
частках.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2006 року зазначене рішення суду скасовано, ухвалено нове,
яким позов ОСОБА_1 задоволено. Виділено в натурі позивачу зі
спільної сумісної власності на 1/4 частину земельну ділянку № 2
площею 119 кв.м. Ділянку № 1 залишено в спільному користуванні
співвласників (варіант № 1 висновку експертизи № 70 від 17 липня
2006 року). Земельну ділянку, що залишилася, залишено у власності
ОСОБА_2 та ОСОБА_3
У поданих касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять
рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення
судом норм матеріального й процесуального права.
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають частковому
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким
суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу
згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі
повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються
як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та
задовольняючи позов за іншим варіантом висновку експертизи,
виходив із того, що вибраний судом першої інстанції варіант № 2
висновку експертизи не відповідає інтересам усіх співвласників
земельної ділянки та будинку, а єдиним варіантом визначення
порядку користування земельною ділянкою, який можливий без
порушення прав усіх співвласників, є варіант № 1 експертизи.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не
можна.
Варіантом № 1 висновку експертизи № 70 від 17 липня 2006 року
визначено фактичний порядок користування земельною ділянкою на
даний час. При цьому апеляційним судом не враховано, що за
вказаним варіантом експертизи позивачу виділяється в користування
земельна ділянка менша ніж його частка на 28 кв.м. У своєму
висновку експерт зазначив, що при такому нерівномірному
користуванні ділянкою відсутній підхід для обслуговування будівель
під літ. "Д" і "Г".
Таким чином, апеляційний суд, виділяючи позивачу в натурі зі
спільної сумісної власності земельну ділянку за варіантом № 1
висновку експертизи, фактично не вирішив спір, оскільки саме з
приводу такого нерівномірного порядку користування ділянкою
позивач звернувся до суду.
Крім того, апеляційним судом фактично не вирішено питання про
встановлення порядку користування земельною ділянкою, що робить
неможливим виконання рішення суду
Згідно з висновком експертизи № 70 від 17 липня 2006 року на
розгляд суду пропонувались також варіанти № 2 та № 3 експертизи.
Районний суд, вирішуючи спір, обговорив усі запропоновані
експертом варіанти користування земельною ділянкою та дійшов
обгрунтованого висновку про те, що порядок користування земельною
ділянкою за варіантом № 2 висновку експертизи найбільш відповідає
інтересам співвласників.
Висновок апеляційного суду про те, що при встановленні
порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 2
експертизи порушуються права ОСОБА_2, оскільки належні їй об'єкти
нерухомого майна будуть частково знаходитися на ділянці позивача,
є помилковим, тому що ці будівлі є тимчасовими спорудами,
переносні, побудовані самочинно та з порушенням
технічно-будівельних норм (а.с. 75, 85).
За таких обставин у апеляційного суду не було передбачених
законом підстав для скасування рішення районного суду та ухвалення
нового рішення про виділення позивачу в натурі земельної ділянки
за іншим варіантом висновку експертизи.
Оскільки апеляційним судом помилково скасовано рішення
районного суду, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного
суду відповідно до ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягає
скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2006 року скасувати, а рішення Центрального районного суду
м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2006 року
залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко