У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20 лютого 2008 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
 
     Яреми А.Г.,
 
     суддів:
 
     Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3,  третя  особа  -  ОСОБА_4,  Відділ  Департаменту
громадянства, міграції та  реєстрації  фізичних  осіб  Ялтинського
міського управління ГУ МВС України в АРК, КП РЕО №1  про  визнання
такими, що втратили право на житлову площу і зняття з  реєстрації,
за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - КП  РЕО  №1,
ОСОБА_4 про вселення, по уточненому  позову  ОСОБА_3,  ОСОБА_2  до
ОСОБА_1, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, КП РЕО  №1,
треті особи - служба у справах  неповнолітніх  Ялтинської  міської
ради, Відділ Департаменту  громадянства,  міграції  та  реєстрації
фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК
про визнання незаконним свідоцтва про приватизацію,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом,  в
якому просить визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такими, що втратили  право
користування квартирою  АДРЕСА_1  і  зняття  їх  з  реєстрації  за
вказаною адресою.
 
     Зазначав, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано
у 2004 році.
 
     Після розірвання шлюбу  ОСОБА_2  разом  із  своєю  донькою  -
ОСОБА_3 виїхала із квартири АДРЕСА_1.
 
     Посилаючись на те, що відповідачі не проживають у  зазначеній
квартирі понад шість місяців, без поважних причин, просив  визнати
їх такими, що втратили право на житу площу і зняти з реєстрації.
 
     ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися в  суд  із  позовом  до  ОСОБА_1,
виконавчого комітету Ялтинської міської ради, відділу департаменту
громадянства, імміграції та реєстрації фізичних  осіб  Ялтинського
міського управління ГУ МВС України в  Автономній  Республіці  Крим
про вселення, визнання незаконним свідоцтва про приватизацію.
 
     Зазначали, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована  неповнолітня
донька ОСОБА_3 - ОСОБА_5.
 
     Посилаючись на те, що ОСОБА_4, оформивши право  власності  на
спірну квартиру на себе, порушив  права  неповнолітньої  ОСОБА_5.,
яка зареєстрована у зазначеному жилому приміщенні та,  що  ОСОБА_1
без законних підстав чинить їм перешкоди  у  користуванні  спірною
квартирою,  просили  вселити  їх  у   жиле   приміщення,   визнати
незаконним свідоцтво про приватизацію.
 
     Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 19 грудня 2006 року  у  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_3,
ОСОБА_2 відмовлено, позовні  вимоги  ОСОБА_1  задоволені:  визнано
ОСОБА_2 та ОСОБА_3  такими,  що  втрати  право  на  жилу  площу  в
квартирі АДРЕСА_1.
 
     Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  2
липня 2007  року  рішення  Ялтинського  міського  суду  Автономної
Республіки Крим від 19 грудня 2006 року скасовано та ухвалено нове
рішення, яким у задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1  відмовлено,
позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволені: визнано свідоцтво  про
приватизацію квартири АДРЕСА_1 від 1 вересня 2005 року, видане  на
ім'я ОСОБА_1 недійсним та вселено їх у зазначену квартиру.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, а рішення  суду  першої  інстанції  залишити  в
силі,  посилаючись  на   неправильне   застосування   судом   норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Судами   встановлено,   що   спірне   жиле    приміщення    -
трьох-кімнатна квартира АДРЕСА_1, яка  у  квітні  1996  року  була
надана ОСОБА_1 на сім'ю із п'яти осіб, в тому числі і  на  ОСОБА_2
та ОСОБА_3.
 
     У  серпні  2001  року  шлюб  між  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2   був
розірваний.
 
     Скасовуючи рішення суду першої інстанції в  частині  визнання
ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням  в
квартирі АДРЕСА_1, та ухвалюючи нове рішення про відмову в  позові
в цій частині апеляційний суд  обгрунтовано  виходив  з  того,  що
факту не проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі понад шість місяців
без  поважних  причин  позивачем  не  доведено,  а  періодичне  не
проживання відповідачки в ній  не  є  підставою  для  визнання  її
такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
 
     Навпаки  зібраними  у   справі   доказами   встановлено,   що
періодичне не проживання ОСОБА_2 у спірному жилому приміщенні було
обумовлено поважними причинами,  зокрема,  неприязними  стосунками
після розірвання шлюбу  та  створеними  позивачем  перешкодами,  -
заміною замків на вхідних дверях, вселенням у квартиру ОСОБА_6,  з
якого позивач створив нову сім'ю.
 
     Встановивши, що позивач дійсно  чинить  перешкоди  проживанню
ОСОБА_2 у спірному жилому приміщенні, апеляційний суд  прийшов  до
обгрунтованого висновку про вселення її  в  квартиру  та  визнання
недійсним свідоцтва про приватизацію цієї квартири на ім'я ОСОБА_1
 
     Рішення  апеляційного   суду   в   цій   частині   відповідає
встановленим обставинам справи та вимогам ст. 71 ЖК УРСР, а доводи
касаційної скарги зазначених висновків не спростовують.
 
     У той же час рішення апеляційного суду  ухвалене  на  користь
ОСОБА_3 в частині відмови у  позові  про  визнання  її  такою,  що
втратила право на житло та задоволення її  вимог  про  вселення  у
спірну квартиру колегія вважає безпідставним.
 
     Судом   першої   інстанції   встановлено,   що   ОСОБА_3   до
пред'явлення позову про  визнання  її  такою,  що  втратила  право
користування спірною квартирою (квітень 2005  року)  більше  шести
місяців не проживала в ній без поважних на те причин, оскільки  ще
в 1998 році одружилась з мешканцем м.  Харкова,  народила  у  2000
році дитину і весь цей час з сім'єю мешкала у м. Харкові.
 
     Зазначені обставини стверджені сукупністю доказів,  яким  суд
першої інстанції дав відповідну оцінку.
 
     За таких обставин рішення апеляційного  суду  в  цій  частині
підлягає скасуванню  із  залишення  в  силі  рішення  суду  першої
інстанції.
 
     На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 336, 339, 344 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів  Судової  палати  у  цивільних
справах Верховного Суду України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки  Крим  від  2
липня 2007 року щодо відмови в  задоволенні  позову  про  визнання
ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням  -
квартирою  АДРЕСА_1  та  задоволення  позову  про  вселення  її  у
зазначену квартиру скасувати і  залишити  в  силі  у  цій  частині
рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки  Крим  від
19 грудня 2006 року.
 
     В  іншій  частині  рішення   Апеляційного   суду   Автономної
Республіки Крим від 2 липня 2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     А.Г. Ярема
 
     Судді:
 
 
 
     Є.Ф. Левченко
 
 
 
     Л.I. Охрімчук
 
 
 
     Я.М. Романюк
 
 
 
     Ю.Л. Сенін