У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 лютого 2008 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого Гуменюка В.I., суддів: Балюка  М.I.,   Барсукової
В.М.,
 
     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до
ОСОБА_4 про поділ  жилого  приміщення  та  за  зустрічним  позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання осіб такими,  що
втратили право користування жилим приміщенням,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У квітні 2006 року ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  звернулись  з
зазначеним позовом посилаючись на  те,  що  ОСОБА_1  перебувала  з
відповідачем у зареєстрованому шлюбі.  Від  шлюбу  у  них  є  двоє
дітей: ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1 та  ОСОБА_2,  IНФОРМАЦIЯ_2.  Рішенням
житлової комісії військової частини А 1342 від 30 січня 1995  року
ОСОБА_4 була виділена двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на 4-х  членів
сім'ї, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, яка в даний час
перебуває  на  балансі  Бережанської  міської  Ради.  На  підставі
рішення Бережанського районного суду від 17  листопада  2005  року
шлюб  було  розірвано.  Після  розірвання  шлюбу  ОСОБА_4   чинить
перешкоди позивачам  у  користуванні  спірною  квартирою.  Просили
встановити  порядок  користування  жилим  приміщенням.  В  процесі
розгляду справи позивачі змінили свої позовні  вимоги  та  просили
провести реальний поділ квартири АДРЕСА_1.
 
     ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,
ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили  право  користування
житловим приміщенням.
 
     Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської  області
від 16 січня 2007 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Виділено ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  49/100  часток  квартири,  що
складаються з:  приміщення  під  літ.  6-7  площею  19,1  кв.  м.,
вартістю 1 098 грн., коридору під літ. 6-1,  площею  9,6  кв.  м.,
вартістю 552 грн., кладової  під  літ.  6-8,  площею  2,1  кв.  м.
вартістю 121 грн. Виділено у користування  ОСОБА_4  51/100  частки
квартири, що складається з: кухні під літ. 6-2 площею 14,9 кв. м.,
вартістю 856 грн.,  ванної  під  літ.  6-3,  площею  4,6  кв.  м.,
вартістю 264 грн., вбиральні  під  літ.  6-4,  площею  1,2  кв.  м
вартістю 69 грн., коридору  під  літ.  6-5,  площею  2,8  кв.  м.,
вартістю 161 грн., кімнати  під  літ.  6-6,  площею  8,2  кв.  м.,
вартістю 471 грн. Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  заложити
двері  між  приміщеннями  під  літ.  6-1  та  6-2  та  двері   між
приміщеннями під літ. 6-6 і 6-1. Зобов'язано ОСОБА_4 пробити двері
між приміщеннями під літ. 6-2 і 6-6. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  131  грн.  91  коп.   за   проведення
будівельно-технічної експертизи.  Зобов'язано  Бережанську  міську
Ради укласти окремі договори найму між Бережанською міською  Радою
з позивачами та відповідачем у відповідності до проведеного поділу
квартири. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
 
     Рішенням апеляційного  суду  Тернопільської  області  від  17
квітня   2007   року   рішення   Бережанського   районного    суду
Тернопільської області від 16 січня 2007 року скасовано в  частині
зобов'язання ОСОБА_4 пробити двері між приміщеннями під літ. 6-2 і
6-6. Зобов'язано  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  пробити  двері  між
приміщеннями під літ. 6-2 і  6-6.  В  решті  рішення  суду  першої
інстанції залишено без змін.
 
     У касаційній скарзі  ОСОБА_4  просить  скасувати  ухвалені  у
справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції, посилаючись на  неправильне  застосування  судом
норм матеріального права та порушення  судом  норм  процесуального
права.
 
     Згідно вимог частини 2 статті  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підставами касаційного оскарження судового рішення  є  неправильне
застосування  судом   норм   матеріального   чи   порушення   норм
процесуального права.
 
     За  правилами  статті  335  ЦПК   України   ( 1618-15 ) (1618-15)
           суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
 
     Судові рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального  та
процесуального   права.   Доводи   скарги   висновків   суду    не
спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.
 
     Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
 
     Рішення Бережанського районного суду  Тернопільської  області
від 16 січня 2007 року та рішення апеляційного суду Тернопільської
області від 17 квітня 2007 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий В.I. Гуменюк
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     В.М. Барсукова