У х в а л а
 
                          Іменем україни
 
     13 лютого 2008 року
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
     Патрюка М.В.,
     суддів:
     Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П., -
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого
акціонерного товариства комерційний банк (далі - ВАТ  КБ)  "Надра"
до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою  відповідальністю
(далі - ТОВ) "Торговий дім  "Олександрія  -  хліб"  про  стягнення
боргу,  за  касаційною  скаргою  ВАТ   КБ   "Надра"   на   рішення
Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області  від
10 травня 2007 року та ухвалу  апеляційного  суду  Кіровоградської
області від 5 липня 2007 року,
 
     в с т а н о в и л а:
 
     У листопаді 2006 року ВАТ КБ  "Надра"  звернулось  у  суд  із
вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1  липня  2005  року
між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ " Торговий дім " Олександрія - хліб" був
укладений договір кредитної лінії № 0320050107006,  відповідно  до
умов якого останньому була відкрита мультивалютна кредитна лінія в
гривнях і доларах США з лімітом кредитування  в  розмірі  10  млн.
грн. За угодою сторін  кредитні  транші  можуть  видаватись  як  у
національній валюті України, так і в доларах США.
 
     Позивач надавав  позичальнику  кошти  згідно  цього  договору
кредитної лінії, а останній  зобов'язувався  повернути  їх  до  30
червня 2006 року, з урахуванням відсотків за користування кредитом
із розрахунку 21% річних у гривнях і 16% річних у доларах США.
 
     1 липня 2005 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 був укладений
договір поруки, за  яким  поручитель  поручався  перед  банком  за
належне  виконання  ТОВ  "Торговий  дім   "Олександрія   -   хліб"
зобов'язань, що витікають із кредитного  договору,  у  тому  числі
повернути до 30 червня 2006 року  кредит  у  сумі  10  млн.  грн.,
сплатити відсотки за користування кредитними коштами з  розрахунку
21% річних за кредитом у національній валюті України та 16% річних
за  кредитом  у  доларах  США,  а  також  сплатити  інші  платежі,
передбачені кредитним договором  (у  тому  числі  можливі  штрафні
санкції).
 
     Відповідач у справі відповідно до умов договору  зобов'язаний
виконати зобов'язання, у тому  ж  порядку,  який  установлено  для
позичальника кредитного договору в повному обсязі.
 
     Пунктом 5.1 договору кредитної лінії № 03200150107006  від  1
липня  2005  року  передбачено  обов'язок  у  разі   несвоєчасного
погашення кредиту або відсотків за користування кредитом  сплатити
пеню в розмірі подвійної облікової  ставки  НБУ  від  простроченої
суми   за   кожний   день   прострочки   від   суми    непогашеної
заборгованості.
 
     Згідно з п. 2.1 договору поруки банк набуває право вимоги від
поручителя  виконання  зобов'язання,  що  витікає   з   кредитного
договору за умови, якщо в установлений кредитним  договором  строк
виконання позичальником  зобов'язання  в  цілому  чи  в  будь-якій
частині не будуть виконані.
 
     4 серпня 2006 року позивач відповідно  до  порядку  виконання
зобов'язань  поручителем  направив  відповідачу   повідомлення   з
вимогою  виконати  зобов'язання   позичальника,   оскільки   строк
повернення кредиту й сплати відсотків закінчився  30  червня  2006
року, а зобов'язання щодо повернення кредиту та  сплати  відсотків
за користування коштами не виконано. Відповідач не  виконав  свого
зобов'язання за договором поруки.
 
     У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача  3  850
тис. грн. заборгованості за кредитом,  70  192  грн.  50  коп.  за
відсотками, 153 605 грн. 84 коп. пені за тілом кредиту  та  7  238
грн. 72 коп. пені за відсотками, а всього 4 081 037 грн. 06 коп.
 
     Рішенням      Олександрійського      міськрайонного      суду
Кіровоградської області від 10 травня  2007  року,  залишеним  без
змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 липня
2007 року, у задоволенні позову відмовлено.
 
     У поданій касаційній скарзі ВАТ КБ "Надра" просить  скасувати
ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального та процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Судами встановлено, що  на  забезпечення  виконання  договору
кредитної лінії № 0320050107006 від 1 липня 2005 року між  ВАТ  КБ
"Надра" і ТОВ "Торговий дім "Олександрія - хліб" на суму  10  млн.
грн. у цей же день був укладений договір поруки між ВАТ КБ "Надра"
та ОСОБА_1 і що у зв'язку з непогашенням кредиту після  закінчення
строку договору утворилася заборгованість у сумі 4 081 037 грн. 06
коп, яку банк і просив стягнути з поручителя.
 
     Відмовляючи  в  позові  про  стягнення  боргу  за   кредитним
договором із поручителя ОСОБА_1, районний суд виходив із того,  що
зобов'язання за договором кредиту від 1 липня 2005 року  змінилося
без  згоди  поручителя,  унаслідок  чого  збільшився  обсяг   його
відповідальності, а тому  суд  на  підставі  ст.  559  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         дійшов висновку, що договір поруки припинений і не може
тягнути наслідків,  передбачених  ст.  ст.  543,  553  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     З таким висновком  погодився  й  апеляційний  суд,  залишаючи
рішення суду першої інстанції без змін.
 
     Однак  із  такими  висновками  судів  погодитися  не   можна,
оскільки суди дійшли їх із порушенням вимог ст. ст. 213,  214  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         без належного з'ясування питань: чи мали місце
обставини, якими  обгрунтовувалися  вимоги  і  заперечення,  якими
доказами вони підтверджуються;  які  правовідносини  випливають  з
установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню  до
цих правовідносин.
 
     Суд не з'ясував дійсних правовідносин сторін і  залишив  поза
увагою  те,  що  між  ВАТ  КБ  "Надра"  та   ТОВ   "Торговий   дім
"Олександрія - хліб" 1 липня 2005  року  укладено  не  договір  на
отримання конкретної суми кредиту, а  договір  кредитної  лінії  №
0320050107006 з лімітом кредитування в  сумі  10  млн.  грн.  і  з
видачею кредиту траншами, обумовленими  окремими  угодами,  які  є
невід'ємною частиною  договору  кредитної  лінії,  а  не  договору
кредиту на конкретну суму, та що відповідач  за  договором  поруки
взяв на себе обов'язок погашення несплачених  боржником  отриманих
за договором від 1 липня 2005 року коштів без  обмеження  цих  сум
певною  кількістю  траншів  і  розміром  отриманих  та   сплачених
боржником коштів під час дії договору кредитної лінії.
 
     Висновок суду про те, що боржником кредит погашено й  договір
поруки  припинено,  не  відповідає  обставинам  справи  та  змісту
відносин, що грунтуються на договорі кредитної лінії.
 
     Не можна погодитися з висновком суду  про  те,  що  сторонами
договору  кредитної   лінії   збільшено   обсяг   відповідальності
поручителя,  оскільки  відсутні  посилання  на  докази  того,   що
кредитування банком за окремими траншами здійснювалося  з  виходом
за межі, визначені кредитною лінією - 10 млн. грн.
 
     Оскільки справа вирішена судом із  порушенням  вимог  закону,
судові рішення підлягають  скасуванню  з  направленням  справи  на
новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених  ч.
2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. ст. 338,  344,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
комерційний банк "Надра" задовольнити.
 
     Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 10  травня  2007  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Кіровоградської області від 5 липня 2007 року скасувати, а  справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
     А.В. Костенко
 
 
 
     Н.П. Лященко
 
 
 
     Ю.В. Прокопчук
 
 
 
     М.П. Пшонка