У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Косенка В.Й., Григор'євої Л.I.,
Данчука В.Г., Барсукової В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини,
визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним,
визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна, за
касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного
суду Київської області від 30 травня 2007 року та ухвалу
апеляційного суду Київської області від 27 серпня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини,
визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним,
визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 30 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Київської області від 27 серпня 2007 року, позов задоволено.
Постановлено встановити факт, що позивачка прийняла спадщину після
смерті матері - ОСОБА_5, яка померла IНФОРМАЦIЯ_1. Визнати
частково недійсними видані відповідачам свідоцтва про право на
спадщину на будинок і земельні ділянки на право на частку пайового
фонду. Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1;
1/3 частину земельної ділянки розміром 0,468 га, яка
розташована на землях, що знаходяться у віданні Калинівської
сільської ради Броварського району Київської області, наданої для
обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського
господарства;
1/3 частину земельної ділянки розміром 2,729 га, яка
розташована на землях, що знаходяться у віданні Калинівської
сільської ради Броварського району Київської області, наданої для
ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
1/3 частку пайового фонду майна КСП "Красилівське"
Броварського району Київської області, що належала померлій
ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай
члена КСП "Красилівське" (майновий сертифікат) серії КИ-IV №
528286, виданого 8 вересня 2003 року Калинівською сільською радою
Броварського району Київської області.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_4
подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані
судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, з чим погодився й
апеляційний суд, районний суд виходив із того, що на час відкриття
спадщини вона була непрацездатною та відповідно до ст. 535 ЦК
України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) мала право на обов'язкову частку в
спадкуванні, яку фактично прийняла в установлений термін.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки
суди дійшли їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування
обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних
правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального
та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення
суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
судове
рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на
новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки
осіб, які не брали участь у справі.
У порушення вимог ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
суд першої інстанції при розгляді справи не дослідив,
чи є відповідачі власниками спірного майна, тоді як на час
розгляду справи у суді будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею
0,468 га за цією адресою належала ОСОБА_4 на підставі договорів
дарування від 11 жовтня 2003 року, посвідчених приватним
нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6 і
зареєстрованих у реєстрі за № 5013 та № 5009 відповідно.
У порушення вимог ст. ст. 27, 34 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
ОСОБА_4 не був залучений до участі у справі, що привело до
ухвалення помилкового рішення та допущення порушення
процесуального закону, на що не звернув уваги апеляційний суд.
Оскільки судами вирішено питання про права та обов'язки
особи, яка не брала участь у справі й не була залучена до участі у
справі, судові рішення не можуть вважатися законними та
обгрунтованими.
За таких обставин відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
судові рішення підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської
області від 30 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду
Київської області від 27 серпня 2007 року скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.Й. Косенко
В.Г. Данчук
Л.I. Григор'єва
В.М. Барсукова