Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Львівського обласного військового комісаріату, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Львівського обласного військового комісаріату на рішення апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він з 05 серпня 1982 року по 10 лютого 2009 року проходив військову службу у Збройних Силах України та згідно рішення житлової комісії Львівського обласного військового комісаріату № 13 від 26 жовтня 1994 року зарахований на квартирний облік на підставі п. 6 ст. 34 ЖК України. Рішенням від 20 травня 2016 року він та члени його сім'ї із вказаного квартирного обліку зняті. Вважав таке рішення незаконним, оскільки згідно рекомендацій КЕВ м. Львова, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, він під час проходження військової служби у Залізничному РВК м. Львова був зарахований на квартирний облік без реєстрації місця проживання, що було порушенням вимог чинного законодавства. Окрім цього, 22 жовтня 2007 року він був переміщений по військовій службі в Дрогобицько-Бориславський ОРВК, тобто у інший населений пункт м. Дрогобич, у зв'язку з чим підлягав зняттю з квартирного обліку. Однак, чинне на той час законодавство не передбачало обов'язкової реєстрації військовослужбовця за місцем проходження служби. Крім того, згідно відмітки в паспорті, він зареєстрований у Залізничному районі м. Львова з 26 жовтня 1994 року. Проходячи військову службу у Дрогобицько-Бориславському ОРВК фактично проживав у м. Львові, що також не давало підстав для зняття його із квартирного обліку. Після звільнення з лав ЗСУ залишився на квартирному обліку у Львівському обласному військовому комісаріаті, оскільки з нього не знімався, постійно проживав у м. Львові та на квартирний облік у іншому населеному пункті не приймався. Вважав, що відповідач порушив його права, тому просив визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Львівського обласного військового комісаріату від 20 травня 2016 року щодо зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку та зобов'язати відповідача поновити позивача та членів його сім'ї на квартирному обліку з 04 квітня 1994 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії Львівського обласного військового комісаріату від 20 травня 2016 року (протокол № 4) про зняття ОСОБА_4 та членів його сім'ї з квартирного обліку. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзіЛьвівський обласний військовий комісаріат, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що відповідно до витягу з протоколу № 13 засідання житлової комісії Львівського обласного військового комісаріату від 26 жовтня 1994 року сім'ю ОСОБА_4, який на час прийняття рішення про зарахування на квартирний облік проходив службу у Залізничному РВК м. Львова, зараховано на квартирний облік у м. Львові на загальних підставах.

Записами у послужному списку ОСОБА_4 підтверджується, що він 22 жовтня 2007 року був переміщений по службі у Дрогобицько-Бориславський ОРВК, після чого 10 лютого 2009 року був звільнений з військової служби у запас за пп. б відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

В оскаржуваному позивачем рішенні житлової комісії Львівського обласного військового комісаріату (протокол № 4) зазначено, що підставами для зняття сім'ї ОСОБА_4з квартирного обліку є п. 2.16 та п. 2.18 наказу Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (z0024-12) .

Так, відповідно до п. 2.18 наказу Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (z0024-12) військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні іншого жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України житлового приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас у або у відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року; обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, звільненими у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Зважаючи на те, що п. п. 2.16, 2.18 передбачають різні підстави для зняття військовослужбовців з квартирного обліку, апеляційний суд встановив, що підставами для зняття сім'ї позивача з квартирного обліку і прийняття житловою комісією Львівського обласного військового комісаріату оскаржуваного позивачем рішення було те, що ОСОБА_4, у зв'язку з переміщенням по військовій службі, в період з 22 жовтня 2007 року до 10 лютого 2009 року, підлягав зняттю з квартирного обліку, однак в цей період часу безпідставно не був знятий з квартирного обліку.

Як вбачається з послужного списку позивача, облікової квартирної справи, ОСОБА_4 був переміщений до Дрогобицько-Бориславського ОРВК з 22 жовтня 2007 року до 10 лютого 2009 року, і у цей період часу з квартирного обліку Львівського обласного військового комісаріату знятий не був та на квартирний облік за новим місцем служби не зараховувався.

Згідно з п. 3.7 чинної на час переміщення Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказом МОУ від 06 жовтня 2006 року № 577 (z1171-06) , військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Аналогічне правило закріплено у п. 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2006 року № 1081 (1081-2006-п) .

Тобто, у разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт, яке пов'язане з переїздом військовослужбовця, він знімається з квартирного обліку у цьому населеному пункті.

Відповідно до п. 3.10 Інструкції, чинної на момент звільнення позивача із військової служби, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Враховуючи те, що на момент розгляду житловою комісією питання про зняття позивача з квартирного обліку у Львівському обласному військовому комісаріаті20 травня 2016 року та прийняття житловою комісією оскаржуваного рішення, ОСОБА_4 взагалі був звільнений з військової служби, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що прийняття 20 травня 2016 року житловою комісією рішення про зняття його з квартирного обліку у Львівському обласному військовому комісаріаті з тих підстав, що він був переміщений до Дрогобицько-Бориславського ОРВК в період з 22 жовтня 2007 року до 10 лютого 2009 року, і у цей період часу підлягав зняттю з квартирного обліку, однак знятий не був, не є підставами для зняття сім'ї позивача з квартирного обліку у Львівському обласному військовому комісаріаті, а відтак це рішення житлової комісії від 20 травня 2016 року (протокол № 4) є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім цього, апеляційний суд правильно зазначив, що підставою для зняття з квартирного обліку є не лише переміщення військовослужбовця по військовій службі, а переміщення, пов'язане з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість). Факт переїзду сім'ї позивача в іншу місцевість відповідачем, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не підтверджено належними та допустимими доказами. Наявність лише переміщення по військовій службі без встановлення факту переїзду військовослужбовця в іншу місцевість, не може бути підставою для зняття його з квартирного обліку.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.