У х в а л а
 
                          Іменем україни
 
     13 лютого 2008 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
 
     суддів:
 
     Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П., -
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
житлово-експлуатаційної контори (далі - ЖЕК) "Електрон" -  дочірнє
підприємство відкритого акціонерного товариства (далі  -  ДП  ВАТ)
"Концерн-Електрон",  треті  особи:  ОСОБА_2,  відкрите  акціонерне
товариство (далі - ВАТ)  "Концерн-Електрон",  про  надання  іншого
жилого приміщення в гуртожитку, відшкодування моральної  шкоди  та
за зустрічним позовом ЖЕК "Електрон" - ДП  ВАТ  "Концерн-Електрон"
до  ОСОБА_1  про  визнання  її  такою,  що   втратила   право   на
користування жилим приміщенням у гуртожитку, за касаційною скаргою
ЖЕК  "Електрон"   -   ДП   ВАТ   "Концерн-Електрон"   на   рішення
Шевченківського районного суду м. Львова від 25 грудня  2006  року
та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 червня  2007
року,
 
     в с т а н о в и л а:
 
     У  вересні  2006   року   ОСОБА_1   звернулася   в   суд   із
вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що  з  24  квітня  1986
року   працювала   на   посаді   економіста   Львівського   заводу
телевізійних вузлів "Електрон". У 1989 році їй був  виданий  ордер
на вселення в кімнату АДРЕСА_1, в якій вона стала проживати  разом
із сусідкою ОСОБА_2 З листопада 1991 року перебувала в  лікарні  з
метою збереження вагітності. У 1992 році народила сина, а  в  1993
році - доньку. Після народження дітей стан її здоров'я погіршився.
Перебуваючи в декретній відпустці, вона вимушена була проживати  в
матері в селі Завишень Сокальського району,  оскільки  потребувала
допомоги. За час її відсутності  в  гуртожитку  сусідка,  ОСОБА_2,
приватизувала кімнату та стала проживати в ній разом із сином.  22
грудня 1997 року вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40  КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
        . На  даний  час  залишається  зареєстрованою  в
гуртожитку, але натомість відповідач не  надав  їй  іншого  жилого
приміщення, незважаючи на її неодноразові звернення.
 
     Вважає, що такими діями відповідач наніс їй  моральну  шкоду,
яка полягає в тому, що вона постійно перебуває в нервовому стресі,
хворіє, через відсутність житла не може влаштуватися на  роботу  в
м. Львові.
 
     У  зв'язку  з   цим   позивачка   просила   зобов'язати   ЖЕК
"Електрон" - ДП ВАТ "Концерн-Електрон" надати їй жиле приміщення в
гуртожитку по АДРЕСА_1 та стягнути 10 тис. грн.  на  відшкодування
моральної шкоди.
 
     У жовтні 2006 року ЖЕК "Електрон" - ДП ВАТ "Концерн-Електрон"
звернувся в суд із зустрічною позовною заявою про визнання ОСОБА_1
такою, що втратила  право  на  користування  жилим  приміщенням  у
гуртожитку по АДРЕСА_1 на підставі  ст.  ст.  71,  72  ЖК  України
( 5464-10 ) (5464-10)
        .
 
     Рішенням Шевченківського районного  суду  м.  Львова  від  25
грудня 2006 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Львівської  області  від  11  червня  2007  року,  позов   ОСОБА_1
задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
     У  поданій  касаційній  скарзі  ЖЕК  "Електрон"  -   ДП   ВАТ
"Концерн-Електрон" просить  скасувати  ухвалені  у  справі  судові
рішення,  посилаючись   на   порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судове  рішення
підлягає скасуванню з направленням справи на новий  розгляд,  якщо
справу розглянуто за відсутності  будь-кого  з  осіб,  які  беруть
участь  у  справі,  не  повідомлених  про  час  і  місце  судового
засідання.
 
     Судами було встановлено, що власником приміщень гуртожитку по
АДРЕСА_1 є ВАТ "Концерн-Електрон". При розгляді справи суд  першої
інстанції вирішив питання про залучення  останнього  до  участі  у
справі як третю особу на  стороні  відповідача,  про  що  свідчить
протокол судового засідання  від  13  листопада  2006  року  (а.с.
51-53).  При  цьому  суд   ухвалив   направити   на   адресу   ВАТ
"Концерн-Електрон" копію позовної заяви та повідомити  про  час  і
місце судового засідання.
 
     Проте в порушення вимог ст. ст. 169 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
районний    суд    справу    розглянув    за    відсутності    ВАТ
"Концерн-Електрон", не повідомивши його як третю особу про день  і
час розгляду справи, не залучивши цю юридичну особу  до  участі  у
справі як відповідача - власника гуртожитку та не давши оцінки  п.
1.3  статуту  ЖЕК  "Електрон"  -  ДП  ВАТ  "Концерн-Електрон"  про
повноваження  його  в   підготовці   й   поданні   правлінню   ВАТ
"Концерн-Електрон" документів на заселення  та  прописку,  прийняв
передчасне  рішення  про   зобов'язання   ЖЕК   надати   позивачці
приміщення, належне ВАТ "Концерн-Електрон".
 
     Наведені порушення апеляційним судом залишені без уваги, тому
судові рішення підлягають  скасуванню  з  направленням  справи  на
новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених  ч.
2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. ст. 338,  344,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу житлово-експлуатаційної контори "Електрон" -
дочірнє   підприємство    відкритого    акціонерного    товариства
"Концерн-Електрон" задовольнити.
 
     Рішення Шевченківського  районного  суду  м.  Львова  від  25
грудня 2006 року та ухвалу апеляційного  суду  Львівської  області
від 11 червня 2007 року скасувати, а  справу  направити  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
     А.В. Костенко
 
 
 
     Н.П. Лященко
 
 
 
     Ю.В. Прокопчук
 
 
 
     М.П. Пшонка