У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної
частини Новомосковського району до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення
заборгованості по квартирній платі та оплаті комунальних послуг,
в с т а н о в и л а :
У травні 2006 року будинкоуправління № 2 Гвардійської
квартирно-експлуатаційної частини Новомосковського району
звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що
відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1, проте нерегулярно та не
у повному обсязі оплачують квартирну плату та комунальні послуги,
внаслідок чого станом на 1 травня 2006 року утворилась
заборгованість в сумі 2588 грн. 56 коп.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 10
листопада 2006 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3
липня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено в частині
визначення суми, яка підлягає стягненню з відповідачів,
постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь
позивача заборгованість по квартирній платі та оплаті комунальних
послуг в сумі 2145 грн. 13 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в
справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в
задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 1 серпня 1988 року
по 18 грудня 2002 року перебував на військовій службі в Збройних
силах України, а з 19 грудня 2002 року по 8 листопада 2005 року
працював на посаді дільничного інспектора міліції Новомосковського
РВ УМВС України в Дніпропетровській області; ОСОБА_2 перебуває на
військовій службі.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що згідно частини 2
статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003
рік" ( 380-15 ) (380-15)
, частини 2 статті 78 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, частини 2 статті 73
Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
витрати на пільгове матеріальне та побутове
забезпечення (у тому числі і знижка плати за комунальні послуги та
квартирної плати), на яке згідно з законами України мають право
окремі категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних
установ (військових формувань), здійснюються за рахунок і в межах
бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ
(військових формувань), а тому відповідачі повинні оплачувати
послуги позивача у повному обсязі.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої
інстанції і змінив рішення лише в частині розміру заборгованості,
виходячи із суми плати за три роки.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна,
виходячи з наступного.
Законом України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
(стаття 22) та
Законом України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
(стаття 12)
працівникам міліції та військовослужбовцям передбачені пільги по
оплаті квартирної плати та плати за комунальні послуги.
Частиною 2 статті 78 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2004 року" ( 1344-15 ) (1344-15)
було передбачено, що витрати на
безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на
яке згідно з законами України мають право окремі категорії
працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних
асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат
належать, зокрема, знижка плати за користування житлом (квартирної
плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги
(водопостачання, газ, електрична та теплова енергія).
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України №
20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року ( v020p710-04 ) (v020p710-04)
положення
частини 2 статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
визнані неконституційними.
Проте суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не
визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою,
що їх регулює, керувався положеннями частини 2 статті 78 Закону
України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
і
не врахував, що наведені норми цього Закону визнані
неконституційними.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення
вимог статей 303, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не
перевірив усіх доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив
конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і змінив
рішення суду першої інстанції лише в частині суми заборгованості.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись статтею 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 10 листопада
2006 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 3 липня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.Г.Ярема
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.I.Охрімчук
Ю.Л.Сенін