Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю прокурора Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі № 813/4778/13-а за позовом заступника прокурора м.Львова до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Оланта" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У червні 2013 року заступник прокурора м. Львова звернувся в суд із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Оланта", в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення реєстратора від 02.10.2009 р. про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Оланта"(далі - ТОВ "Оланта") на нежитлові приміщення, загальною площею 1461,5 кв.м., які знаходяться у м. Львові по вул. Тернопільській, 42, на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.09.2009 та зобов'язати внести запис про скасування державної реєстрації права власності ТзОВ "Оланта" на вказані нежитлові приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є неправомірним оскільки прийняте на підставі підробленого рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 1 вересня 2009 року по справі № 2-1900/2009, про яку йому стало відомо під час проведення перевірки у червні 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково, скасовані оскаржувані рішення та зобов'язано Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 10 березня 2016 року скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що судами не перевірене право прокурора на звернення з таким позовом та не надана оцінка позовним вимогам в аспекті пропуску строку звернення до суду та його причинам.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року, позовна заява залишена без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями заступник прокурора м. Львова звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно висновків судів попередніх інстанцій про оскаржуване рішення реєстратора від 02.10.2009 р. позивачу стало відомо за результатами проведення прокурорської перевірки проведеної у червні 2013 року на виконання доручення прокуратури Львівської області. Позовну заяву позивачем було подано лише 19 червня 2013 року, після сплину шестимісячного строку для подачі позову до суду.

Суди першої та апеляційної інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду послалися на те, що проведення прокурорської перевірки, за результатами якої стало відомо про наявність спірних правовідносин, не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду. За відсутності іншого обґрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не вказано обставин та не надано належних обґрунтувань та доказів, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 02.10.2009 р. про державну реєстрацію права власності ТОВ "Оланта" на нежитлові приміщення, загальною площею 1461,5 кв.м., які знаходяться у м. Львові по вул. Тернопільській, 42.

У відповідності до стаття 121 Конституції України прокуратура України здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

У відповідності до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Таким чином, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави можливе за наявності певних підстав, які мають бути підтверджені прокурором шляхом надання суду відповідних доказів. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність

Підставою направлення справи на новий розгляд ухвалою Вищого адміністративного суду України 10 березня 2016 року стало, зокрема, те, що судами не перевірене право прокурора на звернення з таким позовом та не надана оцінка позовним вимогам в аспекті пропуску строку звернення до суду та його причинам.

На підставі ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушені вимоги вказаної норми.

За наслідком нового розгляду справи суди дійшли висновку про наявність у прокурора права на звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, з позовної заяви (1 т. а.с. 5) вбачається, що позов у даній справі поданий в інтересах держави. Порушення інтересів держави полягає у тому, що використання рішення суду, яке не набрало законної сили, оскільки було скасоване, для реєстрації права власності на об'єкт нерухомості породжує недовіру до правосуддя, підриває авторитет судів та судової системи у цілому, порушує нормальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, може завдати істотної шкоди правам і законним інтересам фізичних і юридичних осіб.

При цьому, судами не встановлений суб'єкт права власності нежитлових приміщень, загальною площею 1461,5 кв.м., які знаходяться у м. Львові по вул. Тернопільській, 42, якому належали вказані приміщення до прийняття оскаржуваного у даній справі рішення реєстратора.

Не перевірені доводи апеляційної скарги відносно інформації наведеної в рапорті начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області М.Медведя від 24.05.2013 з інформацією про те, що 21.05.2013 СВ УСБУ у Львівській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013150000000140 за фактом підроблення рішень Пустомитівського районного суду Львівської області, у тому числі від 01.09.2009 у справі № 2-1900/2009, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судами встановлено, що заступник прокурора звернувся до суду із позовом у червні 2013 року, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора, прийняте 02.10.2009 р.

Суди попередніх інстанцій залишили заявлений позов без розгляду посилаючись на пропуск строку на звернення до суду з позовом.

Стаття 99 КАС України передбачає строки звернення до суду з адміністративним позовами.

Згідно положень ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало про це відомо прокурору.

На підставі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачу лише у червні 2013 року, за наслідком прокурорської перевірки, стало відомо про оскаржувані дії вчинені у 2009 році, висновки судів попередніх інстанцій стосовно пропуску заступником прокурора м. Львова строку звернення до суду при поданні позовної заяви в жовтні 2013 року є помилковими.

На підставі ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене, прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.