Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 8 лютого 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Московська районна рада м. Харкова, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Московська районна рада м. Харкова, про встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну умов договору найму жилого приміщення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій також зареєстровані відповідачі.

У січні 1998 року останні переїхали проживати до іншого жилого приміщенням, тому на підставі ч. 2 ст. 107 ЖК України (5464-10) просив визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що в спірній квартирі залишилися речі ОСОБА_2 ОСОБА_3 проживає у вказаній квартирі.

Просили змінити договір найму жилого приміщення, виділити їм у користування кімнати площею 17,2 кв.м. та 10,4 кв. м., залишити у користуванні ОСОБА_1 кімнату площею 17,3 кв.м.

Рішенням Московського районного суду м, Харкова від 31 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, в задоволенні решти вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 і передачу справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України (1618-15) , у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України (1618-15) ,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Московська районна рада м. Харкова, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Московська районна рада м. Харкова, про встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну умов договору найму жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2007 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.