Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 р. у справі за її позовом до Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В грудні 2000 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання дій протиправними, зобов'язання ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області перерахувати їй вислугу років в пільговому заліку за час служби в інспекції виправних робот, згідно послужного списку та нормативного законодавства України та внести ці зміни в грошовий атестат з наступною передачею його до УМВС в Луганській області для складання довідки по перерахунку пенсії і передачі її до ГУ ПФУ в Луганській області для перерахунку пенсії.

Крім того просила визнати неправомірними дії ГУ МВС України в Луганській області щодо нарахування та виплати їй заниженої пенсії в період з 03.12.1997 р. по 30.12.2006 р.; зобов'язати ГУ МВС України в Луганській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Луганській області довідку про призначення їй пенсії, з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 20% від посадового окладу у розмірі 19 грн; надбавки за особливі умови служби у розмірі 50% від посадових окладів грошового забезпечення; доплати від передбачуваної суми пенсії у розмірі 25% пенсії; премії у розмірі 33,3% від грошового забезпечення; надбавки за таємність у розмірі 15% посадового окладу та зобов'язати перерахувати та виплатити на її користь різницю пенсії, з урахуванням вказаних надбавок.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. позовні вимоги в частині зобов'язання ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області перерахувати позивачу вислугу років в пільговому заліку за час служби в інспекції виправних робот, згідно послужного списку та нормативного законодавства України, вказаного п. 10 даного позову та внести ці зміни в грошовий атестат з наступною передачею його до УМВС в Луганській області для складання довідки по перерахунку пенсії і передачі її до ГУ ПФУ в Луганській області для перерахунку пенсії залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 155 КАС України.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними дії ГУ МВС України в Луганській області щодо нарахування та виплати позивачу заниженої пенсії в період з 03.12.1997 р. по 30.12.2006 р. та зобов'язано скласти і направити до ГУ ПФУ України в Луганській області довідку про призначення позивачу пенсії з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 20% від посадового окладу у розмірі 19 грн; надбавки за особливі умови служби у розмірі 50% від посадових окладів грошового забезпечення; доплати від передбачуваної суми пенсії у розмірі 25% пенсії; премії у розмірі 33,3% від грошового забезпечення; надбавки за таємність у розмірі 15% посадового окладу.

Зобов'язано ГУ ПФУ України в Луганській області на підставі складеної на виконання рішення суду довідки ГУ МВС України в Луганській області перерахувати та виплатити на користь позивача різниці між фактично виплаченою пенсією та пенсією, виплаченої з 03.12.1997 р. по теперішній час з урахуванням вказаних надбавок.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013р. постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 22.01.2014 р. зупинено провадження у справі в частині позовних вимог про зарахування до грошового забезпечення, з якого була нарахована пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40% та матеріальної допомоги при відрядженні у відпустку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015 р., постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 р. постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням апеляційного суду не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судове рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) , пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) - із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону.

Пунктом 7 Постанови № 393 (393-92-п) , в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати, зокрема, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована; надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ: за високі досягнення у службі та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків посадового окладу; преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 24.10.1975 р. по 02.12.1997 р. проходила службу в органах внутрішніх справ та була звільнена з посади слідчого ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області у відставку за вислугу років на підставі пункту 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Починаючи з 03.12.1997 р. позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років 35% (том 1 а.с. 47).

Вважаючи, що при призначенні їй пенсії було враховано не всі додаткові види грошового забезпечення позивач звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в період проходження служби позивач отримувала спірні щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а тому такі повинні бути включені в довідку та враховані при призначенні їй пенсії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що премія у розмірі 33,3%, доплата від передбачуваної суми пенсії у розмірі 25%, надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 20% не є постійними надбавками за кваліфікацію та умови служби в розумінні пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) , а тому відповідач правомірно не включив їх при обчисленні позивачу пенсії.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що надбавка за особливі умови служби у розмірі 50% від посадового окладу та надбавка за таємність позивачу під час проходження служби не встановлювалась і не виплачувалась, а тому правових підстав для зарахування їх до грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії немає.

З висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для врахування при призначенні пенсії позивачу премії та надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці колегія суддів погоджується, оскільки в ході розгляду справи доказів про їх виплату позивачу щомісячно та їх розміри не надано, а за правилами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) пенсія обчислюються лише з тих додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно.

Крім того, передбачена пунктом 3 Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) щомісячна доплата від суми пенсії не належить до надбавок за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби, які віднесені до додаткових видів грошового забезпечення, з яких за правилами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) обчислюються пенсії.

Також колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для обчислення пенсії позивача з врахуванням надбавки за особливі умови роботи в розмірі 50% від посадового окладу і спеціального звання, оскільки така встановлена наказом начальника ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області від 21.02.1996 р. відповідно до наказу МВС України № 577 від 29.08.1995 р. до набрання чинності Указом Президента від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) , а згідно довідки ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області від 19.09.2013 р. (т.4 а.с. 79) на час звільнення позивачу була встановлена надбавка за особливі умови служби в розмірі 19 грн, що відповідає наказу від 18.12.1996 р. № 288 та довідці від 23.02.2000 р. (т.1 а.с. 6 б, 8).

В той же час, в ході розгляду справи судами встановлено, що на час звільнення наказом від 18.12.1996 р. № 288 відповідно до Указу Президента від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) позивачу була встановлена щомісячна надбавка за особливі умови служби в розмірі 20% від посадового окладу, яка згідно довідки від 23.02.2000 р. виплачувалась позивачу щомісяця з грудня 1996 року до дня звільнення.

За правилами статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) та пункту 3 Указу Президента України № 926/96 (926/96) така надбавка повинна бути врахована під час обчислення пенсії позивача, а тому висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанцїі підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом скасування в частині задоволення позовних вимог про визнання дій відповідачів протиправними та зобов?язання здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням надбавки за особливі умови служби у розмірі 50% від посадових окладів грошового забезпечення; доплати від передбачуваної суми пенсії у розмірі 25% пенсії; премії у розмірі 33,3% від грошового забезпечення; надбавки за таємність у розмірі 15% посадового окладу і в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 р. скасувати.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зарахування до грошового забезпечення, складення довідки, перерахунок та виплату пенсії з врахуванням надбавки за особливі умови служби у розмірі 50%, доплати від передбачуваної суми пенсії у розмірі 25% пенсії, премії у розмірі 33,3% та надбавки за таємність у розмірі 15% посадового окладу і в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В решті постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 22.03.2013 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .