813/2031/13-а Про визнання протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови фізичним особам у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів, зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантовану суму відшкодування коштів на користь фізичних осіб - 22.03.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року по справі № 813/2031/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" про зобов'язання здійснити виплати, -

У березні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, звернулися в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просили:

- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів на користь: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 144 444 грн. 44 коп.; ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в сумі 144 444 грн. 44 коп.; ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в сумі 144 444 грн. 44 коп.; ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в сумі 36 365 грн. 07 коп.; ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) в сумі 36 365 грн. 07 коп.; ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) в сумі 24 243 грн. 37 коп.; ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) в сумі 24 243 грн. 37 коп.; ОСОБА_9 (ідентифікацій номер НОМЕР_8) в сумі 24 243 грн. 37 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова ліквідатором банку СКБ "Дністер" направлені уточнені списки вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами позивачів. На їх неодноразові звернення до відповідача, з приводу розгляду звернення ліквідатора, жодної письмової відповіді на день подання позову не отримано. На заяви від 7 березня 2013 року відповідачем надіслані листи, у яких не зазначено щодо розгляду уточненого списку поданого ліквідатором, а щодо здійснення виплат за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27.12.2012 року у справі № 2/1312/2563/12 повідомлено, що в частині вимог про зобов'язання Фонду здійснити виплати провадження у справі закрито у зв'язку з непідсудністю. Вважають таку відмову відповідача в отриманні коштів безпідставною та необґрунтованою.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Постанови Правління Національного банку України від 13.03.2010 року у відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" з 15 березня 2010 року відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура ліквідації, а також призначений ліквідатор ВАТ "СКБ "Дністер".

У відповідності до рішення Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 року № 27 (z1452-12) "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами", яке зареєстроване в Мін'юсті України 29 серпня 2012 року, Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 200 000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників.

Личаківським районним судом 27 грудня 2012 року прийняте рішення у справі № 2/1312/2563/12, яким зобов'язано ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" подати уточнені списки до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до списку вкладників на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами наступних осіб: ОСОБА_3 в сумі 144 444,44 грн., ОСОБА_4 сумі 144 444,44 грн., ОСОБА_10 в сумі 24 243,37 грн., ОСОБА_6 в сумі 24 243,37 грн., ОСОБА_11 в сумі 36 365,07 грн., ОСОБА_8 в сумі 36 365,07 грн., ОСОБА_9 в сумі 24 243,37 грн., ОСОБА_1 в сумі 144 444,44 грн.

Ліквідатором банку 31 січня 2013 року на виконання рішення суду були скеровані уточнені списки вкладників для одержання гарантованої суми відшкодування коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, про що повідомлено позивачів листом від 01.02.2013 року із зазначенням, що про отримання інформації по здійсненню виплат та подальших дій з отримання коштів слід звертатись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивачами 7 березня 2013 року скеровані заяви встановленої форми на ім'я директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо отримання гарантованої Законом суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на заяви позивачів від 7 березня 2013 року, надіслав листи від 15 березня 2013 року за вихідними номерами 09-036-2039/13, 09-036-2040/13, 09-036-2041/13, 09-036-2034/13, 09-036-2034/13, 09-036-2038/13, 09-035-2039/13, 09-036-2036/13, які отримані позивачами 22-23 березня 2013 року, у яких не повідомив щодо розгляду уточненого списку поданого ліквідатором 31 січня 2013 року та прийняття рішення за результатами його розгляду.

Також судами встановлено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2012 року закрите провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Фонду здійснити виплату кожному із позивачів гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, які вони отримали після смерті ОСОБА_14

Вказана ухвала мотивована тим, що позовні вимоги у зазначеній частині підлягають розгляду за правилами КАС України (2747-15) .

Окремою ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2012 року встановлено, що незважаючи на те, що позивачі отримали свідоцтво про право на спадщину ще 09.06.2009 року і подали його до Стрийського відділення ВАТ "СКБ "Дністер", а також ними були відкриті рахунки у іноземній валюті для перерахування належним сум відповідно до часток і права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_14 з невідомих причин, кошти на їх рахунки повністю перераховані не були, а лише частково переводилися нараховані відсотки по вкладу. Внаслідок таких протиправних дій, ще за довго до відкликання ліцензії та при відсутності будь-яких обмежень вони не були внесені до Списку осіб, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, позивачі мають право на таке відшкодування, оскільки стали вкладниками та власниками грошових коштів, які належать їм на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачами заявлені вимоги про зобов'язання ліквідатора ВАТ "СКБ "Дністер" подати уточнені списки до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до списку вкладників на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, які вони успадкували після смерті ОСОБА_14, їх права мали б бути відновлені шляхом проведення операції по відображенню належних їм коштів на відкритих рахунках та включення цих рахунків у базу даних вкладників банку на електронних та паперових носіях, оскільки саме в такий спосіб працівники банку мали провести такі операції до відкликання у банку ліцензії.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що розмір гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами кожного із позивачів дослідженні та встановлені у рішенні Личаківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2012 р. у справі № 2/1312/2563/12, яке набрало законної сили. Згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2013 року про роз'яснення рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2012 р. у тій самій справі, судом роз'яснено, що позивачі є вкладниками ВАТ СКБ "Дністер". Таким чином, звернення позивачів з заявою від 7 березня 2013 року до Фонду про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом здійснено в межах строків позовної давності, відповідає вимогам Цивільного кодексу України (435-15) , Закону № 2740-III (2740-14) та Положенню про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб від 12.02.2002 року № 2.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови позивачам у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів.

Як вбачається з обставин встановлених у справі № 2/1312/2563/12 у жовтні 2009 року позивачі отримали суми коштів, розміщених на рахунках НОМЕР_9 - 233,28 євро, НОМЕР_10 - 5 053,66 доларів США в розмірах відповідно до часток, згідно з свідоцтвами на спадщину.

Таким чином позивачам не виплачено: ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_1 - по 144 444,44 грн., ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 - по 24 243,37 грн., ОСОБА_7, ОСОБА_8 - по 36 365,07 грн.

Отже порушення прав позивачів відбулось у жовтні 2009 року.

Судами встановлено, що на виконання рішення Личаківського районного суду 27 грудня 2012 року у справі № 2/1312/2563/12 Ліквідатором банку 31 січня 2013 року були скеровані уточнені списки вкладників для одержання гарантованої суми відшкодування коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами позивачів, про що повідомлено позивачів.

Згідно Постанови Правління Національного банку України № 128 від 13.03.2010 року відкритому акціонерному товариству "Селянський комерційний банк "Дністер" з 15 березня 2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації, а також призначено ліквідатора ВАТ "СКБ "Дністер". На час початку процедури ліквідації на рахунках померлого знаходились кошти на загальну суму 1 072 761,61.

У відповідності до п. 3 ч.1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (4452-17) ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 30 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" від 20.09.2001 № 2740-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин(далі - Закон № 2740-III (2740-14) ) вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

У відповідності до ст. 1 Закону № 2740-III недоступність вкладів - неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Положення статті 31 Закону № 2740-III передбачають порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, Ліквідатор учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Закону.

На підставі одержаного від ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду переліку вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням вимог статті 4 цього Закону та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам.

Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації.

З дня настання недоступності вкладів припиняється нарахування відсотків за ними.

У положеннях статті 32 Закону № 2740-III зазначено, що Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Фонд за запитом ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду у письмовому вигляді надає необхідну інформацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.

Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно пропуску позивачами визначеного частиною третьою статті 32 Закону № 2740-III періоду виплат, який становить три місяці з дня настання недоступності вкладів, з огляду на зміст абзацу 5 цієї ж статті.

Згідно ст. 33 Закону № 2740-III Фонд розпочинає здійснення своїх функцій щодо відшкодування вкладникам учасника (тимчасового учасника) Фонду коштів за вкладами в установленому відповідно до цього Закону розмірі з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.9 глави 1 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2002 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2002 р. за № 241/6529 (z0241-02) (далі - Положення № 2) виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.

Якщо вкладники не отримали відшкодування у зазначені строки, виплати здійснюються за результатами розгляду індивідуальних звернень вкладників до Фонду.

У відповідності до пунктів 2 - 3 глави 2 Положення № 2 (z0241-02) Ліквідатор учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (далі - Список), із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Положення, за формою, встановленою в додатку 1. Список складається за станом на день настання недоступності вкладів.

Протягом періоду виплат ліквідатор може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) належних їм сум відшкодування у межах гарантованої суми, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати, зміну особи вкладника та інформацію зі зміненими реквізитами вкладників. У разі збільшення гарантованої суми відшкодування та прийняття адміністративною радою Фонду рішення про поширення його дії на вкладників банків, філій іноземних банків, яким здійснюються виплати відшкодувань, ліквідатор має надати до Фонду додатковий Список вкладників із зазначенням сум до збільшеної гарантованої суми.

Главою 3 Положення № 2 (z0241-02) регламентована діяльність Фонду при здійсненні відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб.

Після отримання від Національного банку України документів, що передбачені пунктом 1 глави 2 цього Положення, Фонд здійснює такі заходи: приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам відповідно до наданого ліквідатором Списку; протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні друковані засоби масової інформації про порядок відшкодування коштів за вкладами. Оголошення публікуються один раз на тиждень протягом одного місяця з дня прийняття рішення про відшкодування; укладає договір з банком-агентом на виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду; на підставі даних Списку складає для банку-агента загальний реєстр одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів Фонду (далі - Реєстр) (додаток 4); повідомляє банк-агент про дату початку виплат; перераховує на вказаний банком-агентом рахунок розраховану за Реєстром суму коштів, які банк-агент має сплатити одержувачам відшкодувань за їх зверненнями.

Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Про ідентичність поданих Фондом даних зазначається в супровідному листі Фонду до банку-агента.

Дані Реєстру на електронних носіях подаються у файлі з розширенням csv відповідно до структури Реєстру (додаток 4). Файл csv формується за Правилами формування csv файлів (додаток 2).

Усі сторінки Реєстру на паперових носіях мають бути пронумеровані та прошнуровані. Реєстр підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписами директора-розпорядника і головного бухгалтера та відбитком печатки Фонду.

Передача Фондом документів до банку-агента здійснюється особисто вповноваженою особою Фонду або через Державне підприємство спеціального зв'язку.

Фонд набуває право кредитора щодо учасника (тимчасового учасника) Фонду на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів.

Виплата сум відшкодувань вкладникам, які не одержали їх протягом тримісячного (шестимісячного) строку, здійснюється Фондом шляхом переказу коштів за індивідуальними зверненнями вкладників. Для отримання коштів вкладник або вповноважена особа повинна надіслати до Фонду заяву довільної форми з проханням виплатити гарантовану суму відшкодування. До заяви мають додаватися копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів та копія паспортного документа (сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про номер, ким виданий, дату видачі).

Якщо відшкодування виплачується іншим особам за довіреністю, заповітом тощо, то до Фонду повинні бути надіслані також завірені в нотаріальному порядку копії зазначених документів.

Після перевірки даних вкладника за Списком складається Реєстр відповідно до вимог пункту 2 цієї глави цього Положення та передається банку-агенту для виплат. Розрахована сума переказів перераховується на вказаний банком-агентом рахунок, з якого здійснюються виплати одержувачам відшкодувань за їх зверненнями. Вкладникам направляються повідомлення про здійснення переказу.

Переказ коштів фізичним особам може здійснюватися через банк-агент, відділення "Укрпошти" та на банківський рахунок за вказаними реквізитами, юридичним особам - на банківський рахунок за вказаними реквізитами.

З аналізу наведених вимог Закону № 2740-III (2740-14) та Положення № 2 (z0241-02) вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, отримавши уточнені списки вкладників(позивачів) для одержання гарантованої суми відшкодування коштів від Ліквідатора банку повинен був вчинити дії передбачені главою 3 Положення № 2 (z0241-02) , а саме: прийняти рішення про відшкодування коштів вкладникам відповідно до наданого ліквідатором Списку; повідомити вкладників через офіційні друковані засоби масової інформації про порядок відшкодування коштів за вкладами; укласти договір з банком-агентом на виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду; на підставі даних Списку скласти для банку-агента загальний реєстр одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів Фонду (далі - Реєстр); повідомити банк-агент про дату початку виплат; перерахувати на вказаний банком-агентом рахунок розраховану за Реєстром суму коштів, які банк-агент має сплатити одержувачам відшкодувань за їх зверненнями; за Списком скласти Реєстр відповідно до вимог пункту 2 глави 3 Положення № 4 та передати банку-агенту для виплат.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі та зобов'язуючи відповідача здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів на користь позивачів суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції не врахував вимог розділу IV Закону № 2740-III (2740-14) та глави 3 Положення № 2 (z0241-02) , у зв'язку з чим порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 32 Закону України № 2740-III п. 2 глави 2 Положення № 2 (z0241-02) , відповідно до яких додаткова Інформація про вкладників може прийматися від ліквідатора Фондом лише протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів, оскільки, як вбачається із встановлених судами обставин в даному випадку ліквідатором надана до Фонду додаткова інформація про вкладників стосовно належних їм сум відшкодування у межах гарантованої суми, кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції ст. 1 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 32 Закону № 2740-III встановлений строк позовної давності по зверненнях вкладників - три роки.

Зі штампу поштового відділення на описі вкладення у цінний лист(адміністративна позовна заява з додатками) надісланий ОСОБА_13, вбачається, що він наданий на відправку 13.03.2013 р.

Згідно ч.9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Згідно ст. 30 Закону № 2740-III вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

Отже, зважаючи на те, що право на звернення до суду у позивачів виникло 15 березня 2010 року(день настання недоступності вкладів), а позовна заява здана до поштового відділення 13 березня 2013 р. строк звернення до суду з позовом не пропущений.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були помилково наведені норми цивільного кодексу, зокрема ст.ст. 261, 264, чим порушено норми матеріального права, разом з тим зазначене не призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до необгрунтваних висновків про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог викладених у позовній заяві.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, але при ухвалені рішень суди допустили порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та підлягають скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року скасувати, прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного розгляду звернення позивачів про включення їх до загального реєстру вкладників на підставі уточнених списків вкладників для одержання гарантованої суми відшкодування коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами наданих відповідачу Ліквідатором банку 31 січня 2013 року на виконання рішення суду.