У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2008 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.I., розглянувши
касаційну скаргу Белікова Володимира Матвійовича на рішення
апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2007 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої медико-санітарної
частини № 13 (далі СМСЧ-13), ОСОБА_2 про поновлення на роботі,
стягнення середнього заробітку за чає вимушеного прогулу та за
затримку розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по
заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те,
що з листопада 2003 року він працював у СМСЧ-13 на посаді
робітника з обслуговування виробничих приміщень та за сумісництвом
працював ще й двірником з відповідною доплатою. З лютого 2005 року
він був позбавлений доплати за роботу двірника. 21 серпня 2006
року наказом начальника СМСЧ-13 № 65-п він взагалі був звільнений
з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
за
систематичне невиконання службових обов'язків. Вважає звільнення
незаконним. Просив поновити його роботі та стягнути з начальника
СМСЧ-13 ОСОБА_2. на його користь середній заробіток за весь час
вимушеного прогулу та заборгованість по заробітній платі.
В подальшому позивач доповнив свої позовні вимоги і просив
стягнути з відповідача ОСОБА_2. на його користь 20 000 грн. у
рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнути з деяких інших
працівників та посадових осіб СМСЧ-13 по 1 000 грн. у рахунок
відшкодування моральної шкоди.
В процесі судового розгляду позивач неодноразово доповнював,
змінював та уточнював свої позовні вимоги. Просив поновити його на
роботі, стягнути з відповідача СМСЧ-13 на його користь заробітну
плату за роботу за сумісництвом за період з лютого по грудень 2005
року у розмірі 775 грн. 50 коп., надбавку за напруженість праці,
не в повному обсязі виплачену йому за період 2004-2005 років у
розмірі 215 грн. 15 коп., надбавку за напруженість праці, не
виплачену йому з січня 2006 року по день звільнення з роботи у
розмірі 914 грн. 08 коп., індексацію заробітної плати за весь час
роботи у відповідача, яка йому не виплачувалася у розмірі 906 грн.
16 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати
(вищезазначеної індексації) у зв'язку з порушенням розмірів її
виплати, яка за його підрахунками складає 120 грн. 52 коп., суму
остаточного розрахунку при звільнені з роботи у розмірі 29 грн. 94
коп., відпускні за 2006 рік у розмірі 68 грн. 64коп., профспілкові
внески, безпідставно утримані з його зарплати у розмірі 138 грн.
17 коп., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у
розмірі 5 775 грн. 84 коп., середній заробіток за весь час
затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6 486 грн. 36 коп.,
стягнути з відповідача ОСОБА_2. - начальника СМСЧ-13 на його
користь 20 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди,
винести окрему ухвалу стосовно начальника СМСЧ-13 ОСОБА_2. з
приводу порушення ним діючого законодавства, зловживання своїм
службовим становищем та посадовими обов'язками.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня
2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача -
СМСЧ-13 на користь позивача 138 грн. 17 коп. профспілкових
внесків, утриманих з його зарплати адміністрацією установи;
грошову надбавку за напружену працю, невиплачену йому за період із
січня 2004 року по грудень 2005 року у розмірі 215 грн. 15 коп.;
індексацію заробітної плати за весь час роботи у відповідача у
розмірі 99 грн. 84 коп.; грошову компенсацію за несвоєчасну
виплату заробітної плати (вищевказаної індексації) у розмірі 69
грн. 81 коп., а також суму остаточного розрахунку при звільненні у
розмірі 29 грн. 94 коп. У задоволенні іншої частини позову
відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27
листопада 2007 року рішення Київського районного суду м. Харкова
від 28 вересня 2007 року змінено шляхом поновлення ОСОБА_1. на
попередній роботі в СМСЧ-13 на посаді робітника з ремонту та
обслуговування будівель і споруд. Стягнуто з СМСЧ-13 на користь
ОСОБА_1. середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у
розмірі 7 013 грн. 52 коп. з урахування необхідних податків та
обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього
роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства. В решті
рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалене
рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких
підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження,
якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені у ній доводи
не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Касаційна скарга необгрунтована. Доводи скарги висновків суду
не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного
застосування норм матеріального та порушення норм процесуального
права не встановлено.
Керуючись пунктом 5 частини 3, частинами 4, 5 статті 328 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за
позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої медико-санітарної частини № 13
(далі СМСЧ-13), ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення
середнього заробітку за чає вимушеного прогулу та за затримку
розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по заробітній
платі та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити
скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України В.I. Гуменюк