826/10733/13-а Про стягнення заборгованості за податковим векселем - 14.03.2017 Прийняття

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Печерському районі) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Союз" (далі - відповідач, ПАТ "Комерційний банк "Союз") про стягнення заборгованості за податковим векселем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ПАТ "Комерційний банк "Союз" у письмовому запереченні на касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД (Векселедавець) було надано Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва (Векселедержатель) податковий вексель серії АА 0940102 на суму 2 108 000,00 грн. зі строком погашення платежу до 21.10.2009 року.

За вказаними податковими векселями авалістом виступило Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Союз" (правонаступником якого є відповідач).

Непогашена сума за вказаним векселем складає 444 252,08 грн., що підтверджено розрахунком суми векселя серії АА 0940102 до сплати.

У зв'язку з непогашенням векселя серії АА 0940102, позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. із заявою щодо складення протесту у неплатежі вказаного векселя.

Однак нотаріусом було винесено постанову № 159 від 23.10.2009 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва № 2-1393/11 від 22.05.2012 року скасовано постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. № 159 від 23.10.2009 року та зобов'язано вчинити протест у неплатежі векселя серії АА 0940102.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.09.2012 року № 2610/138/2012 було відмовлено у перегляді заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва № 2-1393/11 від 22.05.2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.12.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18.01.2013 року вказане заочне рішення залишено без змін.

06.06.2013 року позивач звернувся до ПАТ "Комерційний банк "Союз" з листом № 12/10/15.10-10 щодо пред'явлення податкового векселя до оплати, однак зобов'язання зі сплати податкового векселя, забезпеченого авалем, здійснене не було.

У відповідності до п. 20 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю (абз. 3 ч. 20 ст. 7 Закону № 329/95).

Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 22.06.2005 № 498 (498-2005-п) (далі - Порядок № 498) (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

Відповідно до п. 9 Порядку № 498 (498-2005-п) під час отримання спирту етилового векселедавець - виробник горілки та лікеро-горілчаних виробів складає за участю представника органу державної податкової служби на акцизному складі лікеро-горілчаного підприємства акт про фактично отриману кількість спирту етилового та проводить розрахунок суми акцизного збору виходячи з фактично отриманої кількості спирту (додаток 1). В свою чергу, під час отримання спирту етилового векселедавець - виробник іншої (крім горілки та лікеро-горілчаних виробів) підакцизної продукції складає за участю представника органу державної податкової служби на акцизному складі спиртзаводу акт про фактично отриману кількість спирту етилового та проводить розрахунок акцизного збору виходячи з фактично отриманої кількості спирту (додаток 1).

На підставі акта про фактично отриману кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору, виходячи з фактично отриманої кількості спирту, з урахуванням фактичних втрат спирту в процесі транспортування в межах норм, затверджених в установленому порядку, здійснюється коригування суми акцизного збору належної до сплати. Коригування здійснюється шляхом зменшення суми акцизного збору, належної до сплати за податковим векселем, на різницю між сумою акцизного збору, на яку видано податковий вексель, та сумою акцизного збору, розрахованою виходячи з фактично отриманої кількості спирту етилового.

Згідно положень п. 11 Порядку № 498 (498-2005-п) податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк. При цьому, сума акцизного збору, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок акцизного збору на готову продукцію, яка зменшується на суму акцизного збору, розраховану виходячи з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення акцизного збору проводиться за формою згідно з додатком 2.

Пунктом 15 Порядку № 498 (498-2005-п) встановлено, що у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем. В свою чергу, банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (995_009) (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) , Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" (826-14) , Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" (827-14) , Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" (828-14) , цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Положеннями статей 30, 32 Уніфікованого закону встановлено, що платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо позовної давності (статті 70 і 71).

Частиною 1 ст. 70 Уніфікованого закону визначено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Судами встановлено, що датою настання строку платежу за простим векселем серії АА 0940102 від 23.07.2009 року є 21.10.2009 року. Отже, згідно приписів ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону, строк для звернення з позовними вимогами закінчився 21.10.2012 року.

Як вбачається з вхідного штампу канцелярії суду, позивач звернувся до суду 09.07.2013 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку.

Згідно ст. 17 додатку ІІ до Женевської конвенції 1930 року законодавству кожної з Високих Договірних Сторін належить право визначати підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності, у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в їхніх судах.

Перерва перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися (ст. 71 Уніфікованого закону). Женевська конвенція 1930 року не виключає можливості зупинення та переривання строку давності, проте лише у випадках, встановлених законодавством договірної сторони. Разом з тим, законодавством України не визначено підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в судах.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" (v0005700-07) встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від всіх зобов'язаних за векселем осіб.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення з вимогами про стягнення суми акцизного збору за податковим векселем серії АА 0940102, забезпеченого авалем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .