Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
04 жовтня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,
Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про виділ частини будинковолодіння, земельної ділянки та припинення права спільної часткової власності, за касаційними скаргами ОСОБА_3 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила поділити будинковолодіння по АДРЕСА_1; виділити в натурі та визнати право власності за нею на квартиру під № 2, в технічному плані зазначену в будинку під літ. "А", яка складається з приміщень: 2-1 - кухня площею 17,7 кв. м, 2-2 - житлова площа 9,0 кв. м, 2-3 - житлова площа 11,4 кв. м, 2-4 - житлова площа 22,9 кв. м, 2-5 - санвузол площею 3,2 кв. м; 2-6 - передпокій площею 14,6 кв. м; визнати право власності на капітально реконструйований нею гараж під літ. "Д" площею 22,93 кв. м; припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1; виділити їй земельну ділянку, зазначену під № 1 у плані розподілу земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, розміром 332 кв. м (332/862) - 39 %. Поворотні точки 1-2-19-17-16-15-14-13-12-11-10-9-8-6-7-1; припинити право спільної часткової власності сторін на земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що спірне будинковолодіння та земельна ділянка належать по 1/3 частини кожному із співвласників, що підтверджується відповідними документами. У 1998 році співвласники спадкоємці ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уклали між собою договори конкретного користування жилим будинком та господарськими будівлями, яких вони дотримуються, кожен з них займає певну площу, що визначена зазначеними договорами і протягом останніх 20 років існує незмінний характер користування як будинковолодінням, так і земельною ділянкою. Прибудова літ. "а2" площею 14,6 кв. м була збудована за особисті кошти ОСОБА_3, однак частки в користуванні є нерівними, у зв'язку з тим, що площа будинковолодіння була збільшена, ОСОБА_11 здійснив добудову літ. "Б". Вважала, що потрібно також вирішити питання з поділом земельної ділянки, яка оформлена у встановленому законом порядку, а користуються співвласники нею відповідно до плану розподілу земельної ділянки. Збудований нею гараж літ. "Д" суттєво відрізняється від того, що був переданий у спадок, оскільки реконструйований та є частиною її житла, оснащений тепло- та електро-постачанням, послуги якого сплачує позивач. Зважаючи на складність та множину прибудов, позивач вважає за необхідне залишити сталий порядок користування.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_11, ОСОБА_10 про виділ частини будинку, що є спільною частковою власністю, встановлення права користування земельною ділянкою об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3, ОСОБА_11 про зміну часток у праві власності на житловий будинок, визнання права власності та поділ земельної ділянки.
Під час розгляду справи судом замінено позивача та відповідача за первісним позовом та об'єднаною позовною заявою ОСОБА_10 на ОСОБА_12 (особа, обдарована ОСОБА_10 спірною частиною будинковолодіння та земельної ділянки), а в подальшому - на ОСОБА_6 (особа, що набула право власності на спірні об'єкти за договорами купівлі-продажу).
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач за об'єднаним позовом ОСОБА_6 просила виділити їй 1/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 за варіантом № 3, що запропонований судовим експертом за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка проведена Незалежним інститутом судових експертиз; виділити їй 1/3 частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, за варіантом № 3, що запропонований судовим експертом за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка проведена Незалежним інститутом судових експертиз; припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій воно розташоване, виділивши кожному зі співвласників 1/3 частини цього будинковолодіння та земельної ділянки за варіантом № 3, що запропонований судовим експертом за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка проведена Незалежним інститутом судових експертиз; пропорційно розділити судові витрати в частині оплати проведення судової експертизи, які одноособово понесла ОСОБА_6
На обґрунтування позову зазначала, що з моменту отримання права власності в порядку спадкування на частки спірного будинковолодіння та до теперішнього часу співвласниками виділ часток в натурі в установленому законодавством порядку не відбувався. ОСОБА_11 та ОСОБА_3 незаконно і безпідставно порушили права ОСОБА_10, зменшивши його частину успадкованого майна (як будинковолодіння, так і земельної ділянки), та далі продовжують порушувати права осіб, які набули право власності в подальшому. Крім того, самочинно збудований гараж під літ. "И" перешкоджає потраплянню світла у вікна ОСОБА_6 та заважає користуватися земельною ділянкою. Вважала, що її порушені права мають бути поновлені шляхом поділу будинковолодіння та земельної ділянки в судовому порядку на підставі проведеної за ухвалою суду експертизи.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року, позов ОСОБА_3 та об'єднаний позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Розподілено будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, з відхиленням від ідеальних часток по площі, наступним чином.
Співвласнику ОСОБА_3 (1/3 частини) виділено: приміщення № 2-1, кухня, 17,7 кв. м, 122 764 грн; приміщення № 2-2, житлове, 9 кв. м, 42 305 грн; приміщення № 2-4, житлове, 22,9 кв. м, 158 831 грн; приміщення № 2-5, санвузол, 3,2 кв. м, 22 195 грн; приміщення № 2-6, передпокій, 14,6 кв. м, 210 952 грн. Всього по будинку: 67,4 кв. м, 557 047 грн, арифметична частка згідно з варіантом - 35/100, відступ від ідеальних часток: на 3,3 кв. м більше, на 31 367 грн більше.
Також ОСОБА_3 виділено приміщення літ. "Д", гараж, 110 535 грн; приміщення № 1-6-1, 1/3 частини споруди, 81 456 грн. Всього по будівлям та спорудам: 749 038 грн, арифметична частка згідно з варіантом - 35/100, відступ від ідеальних часток: на 3,3 кв. м більше, на 31 367 грн більше.
Співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (1/3 частини) виділено: приміщення № 3-І, веранда, 0 кв. м, 9 645 грн; приміщення № 3-ІІ, веранда, 0 кв. м, 54 381 грн; приміщення № 3-ІІ а, веранда, 0 кв. м, 26 314 грн; приміщення № 3-1, житлове, 12 кв. м, 77 606 грн; приміщення № 3-2, кухня, 9,3 кв. м, 60 144 грн; приміщення № 3-3, ванна, 5,6 кв. м, 38 006 грн; приміщення № 3-4, вбиральня, 1,1 кв. м, 7 466 грн; приміщення № 3-5, житлове, 21,6 кв. м, 174 975 грн; приміщення № 3-6, передпокій, 8,5 кв. м, 96 591 грн; приміщення № 3-7, кладова, 4,7 кв. м, 53 409 грн. Всього по будинку: 62,8 кв. м, 598 537 грн, арифметична частка згідно з варіантом - 42/100, відступ від ідеальних часток: на 1,3 кв. м менше, на 192 242 грн більше.
Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділено: приміщення № 3, гараж, 175 147 грн; приміщення літ. "Б1", погріб, 54 773 грн; приміщення № 1-6-2, 1/3 частини споруди, 81 456 грн. Всього по будівлям та спорудам: 909 913 грн, арифметична частка - 42/100, відступ від ідеальних часток: на 1,3 кв. м менше, на 192 242 грн більше.
Співвласнику ОСОБА_6 (1/3 частини) виділено: приміщення № 1-1, кухня, 12,2 кв. м, 75 704 грн; приміщення № 1-2, санвузол, 2,3 кв. м, 14 272 грн; приміщення № 1-3, коридор, 4 кв. м, 18 802 грн; приміщення № 1-4, житлове, 8 кв. м, 37 604 грн; приміщення № 1-5, житлове, 14,1 кв. м, 66 277 грн; приміщення № 1-6, кухня-столова, 10,1 кв. м, 62 673 грн; приміщення № 2-3, житлове, 11,4 кв. м, 53 586 грн. Всього по будинку: 62,1 кв. м, 328 918 грн, арифметична частка згідно з варіантом - 23/100, відступ від ідеальних часток: на 2 кв. м менше, на 223 609 грн менше.
Також ОСОБА_6 виділено: приміщення літ. "а", погріб, 49 304 грн; приміщення літ. "Ж", сарай, 34 384 грн; приміщення № 1-6-3, 1/3 частини споруди, 81 456 грн. Всього по будівлям та спорудам: 494 062 грн, арифметична частка згідно з варіантом - 23/100, відступ від ідеальних часток: на 2 кв. м менше, на 223 609 грн менше.
Припинено право спільної часткової власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Розподілено земельну ділянку площею 0,0862 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до часток співвласників наступним чином.
Для забезпечення доступу ОСОБА_3 до відповідної частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд, виділено земельну ділянку, що на схемі позначена під № 1, яка проходить по точках: 8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-4-5-6-7-8, площею 287, 3 кв. м (0,02873 га), зі сторонами: 4,13 м - лінія розподілу проходить по лінії розподілу житлового будинку літ. "А" - 1,29 м - 2,66 м - 2,98 м - 2,62 м - 9,23 м - 2,89 м - 4,15 м - 6,24 м - 0,61м - 32,17 м - 3,44 м - 6,0 м.
Для забезпечення доступу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до відповідної частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд, виділено земельну ділянку, що на схемі позначена під № 2, яка проходить по точках: 1-2-3-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-1, площею 287,3 кв. м (0,02873 га), зі сторонами: 31,92 м - 16,1 м - лінія розподілу проходить по стіні лівого фасаду сараю літ. "Ж" - 1,03 м - 4,97 м - 1,56 м - 6,72 м - 1,4 м - 4,32 м - 1,4 м - 3,68 м - 7,67 м - 6,6 м -14,16 м - 7,53 м.
Для забезпечення доступу ОСОБА_6 до відповідної частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд, виділено земельну ділянку, що на схемі позначена під № 3, яка проходить по точках: 8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-3-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-8, площею 287,3 кв. м (0,02873 га), зі сторонами: 4,13 м - лінія розподілу проходить по лінії розподілу житлового будинку літ. "А" - 1,29 м - 2,66 м - 2,98 м - 2,62 м -9,23 м - 2,89 м - 4,15 м - 3,97 м - лінія розподілу проходить по стіні лівого фасаду сараю літ. "Ж" - 1,03 м - 4,97 м - 1,56 м - 6,72 м - 1,4 м - 4,32 м - 1,4 м - 3,68 м - 7,67 м - 6,6 м -14,16 м - 9,58 м.
Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 компенсацію за відступ від ідеальних часток суму в розмірі 31 367 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 компенсацію за відступ від ідеальних часток суму в розмірі 144 181 грн 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 компенсацію за відступ від ідеальних часток суму в розмірі 48 060 грн 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення у справі, яким розділити будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, за сталим порядком користування житловим приміщенням із відхиленням від часток по площі, наступним чином.
Співвласнику ОСОБА_3 виділити в натурі та визнати право власності на наступні приміщення: 2-1 - кухня площею 17,7 кв. м; 2-2 - житлова площею 9,0 кв. м; 2-3 - житлова площею 11,4 кв. м; 2-4 - житлова площею 22,9 кв. м; 2-5 - санвузол площею 3,2 кв. м; 2-6 - передпокій площею 14,6 кв. м; господарську будівлю: гараж "Д" площею 22,93 кв. м.
Співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділити в натурі та визнати право власності на наступні приміщення: І - веранда площею 3,0 кв. м; ІІ - веранда площею 12,4 кв. м; ІІ а - веранда площею 6,0 кв. м; 3-1 - житлова площею 12,0 кв. м; 3-2 - кухня площею 9,3 кв. м; 3-3 - ванна площею 5,6 кв. м; 3-4 - вбиральня площею 1,1 кв. м; 3-5 - житлова площею 21,6 кв. м; 3-6 - передпокій площею 8,5 кв. м; 3-7 - кладова площею 4,7 кв. м; господарські будівлі: гаражі літ. "З" площею 44,6 кв. м та літ. "И" площею 41,8 кв. м, сарай літ. "Ж" площею 7,4 кв. м та погріб літ. "Б1" площею 11,6 кв. м.
Співвласнику ОСОБА_6 виділити в натурі та визнати право власності на наступні приміщення: 1-1 - кухня площею 12,2 кв. м; 1-2 - санвузол площею 2,3 кв. м; 1-3 - коридор площею 4,0 кв. м; 1-4 - житлова площею 8,0 кв. м; 1-5 - житлова площею 14,1 кв. м; 1-6 - кухня-столова площею 10,1 кв. м; господарську будівлю: погреб літ. "А" площею 16,6 кв. м.
Припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_3 земельну ділянку, зазначену під № 1 у плані розподілу земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, виконаному у топографо-геодезичному відділі № 2 КТ КМЦЗК 28 грудня 2009 року, розміром 332 кв. м (332/862) - 39 %. Поворотні точки 1-2-19-17-16-15-14-13-12-11-10-9-8-6-7-1.
Виділити ОСОБА_6 земельну ділянку, зазначену під № 2 у плані розподілу земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, виконаному у топографо-геодезичному відділі № 2 КТ КМЦЗК 28 грудня 2009 року, розміром 133 кв. м (133/862) - 15 %. Поворотні точки 19-20-21-11-12-13-14-15-16-17-18-19.
Виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку, зазначену під № 3 у плані розподілу земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_1, виконаному у топографо-геодезичному відділі № 2 КТ КМЦЗК 28 грудня 2009 року, розміром 397 кв. м (397/862) - 46 %. Поворотні точки 20-3-4-5- 8-9-10-11-21-20.
Припинити право спільної часткової власності сторін на земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачів суму сплаченого нею судового збору.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду в частині визначення варіанта поділу будинковолодіння та земельної ділянки, наступним чином.
Виділити ОСОБА_6 1/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 за варіантом № 3, що запропонований судовим експертом у судовій будівельно-технічній та земельно-технічній експертизі, яка була проведена Незалежним інститутом судових експертиз на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2014 року.
Виділити ОСОБА_6 1/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за схемою у додатку до варіанта № 3, що запропонована судовим експертом у судовій будівельно-технічній та земельно-технічній експертизі, яка проведена Незалежним інститутом судових експертиз на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2014 року.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Судові рішення першої й апеляційної інстанцій відповідають зазначеним нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 10 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 143 ЦПК України).
Таким чином, висновок експерта визнається одним із доказів поряд з іншими, але саме за допомогою експертизи встановлюються факти, які потребують спеціальних знань, якими ні суд, ні особи, які беруть участь у справі, як правило, не володіють.
Судом установлено, що рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 22 січня 1990 року № 31 ОСОБА_13 дозволено прибудовані і переобладнані приміщення в будинках та побудовані споруди на садибі зареєструвати в бюро технічної інвентаризації, а саме: житлову кімнату площею 22,9 кв. м, кухню площею 17,7 кв. м, ванну площею 3,2 кв. м і веранду площею 4 кв. м - у належному йому будинку по АДРЕСА_1, а також прибудований гараж і два сараї на садибі.
Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 листопада 1990 року спадкоємцями майна ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у рівних частках є його дружина ОСОБА_14 та діти: ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10 Спадкове майно складається із 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Інша 1/2 частини зазначеного будинку належала дружині померлого.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11 червня 1998 року спадкоємцями майна ОСОБА_14, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є в рівних частках її діти: ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10 Спадкове майно складається з 5/8 частини спірного житлового будинку.
Відповідно до додатку до рішення Київської міської ради від 21 грудня 2000 року № 120-3/1097 про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків і господарських будівель передано у спільну часткову власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_10 - 1/3 частки від 0,085 га; ОСОБА_3 - 1/3 частки від 0,085 га; ОСОБА_11 - 1/3 частки від 0,085 га.
Згідно з копією дозволу Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 16 грудня 2003 року № 692 на введення в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку по АДРЕСА_1, в експлуатацію прийнято житловий будинок літ. "Б", прибудову літ. "а2", гараж літ. "З", сарай літ. "Ж"; забудовниками є ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10
02 березня 2010 року ОСОБА_10 подарував ОСОБА_12 належну йому 1/3 частини спірного житлового будинку з відповідними будівлями і спорудами та 1/3 частини земельної ділянки за тією ж адресою.
04 лютого 2011 року ОСОБА_12 на підставі договорів купівлі-продажу продав ОСОБА_6 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та 1/3 частини земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер.
Згідно з копією спадкової справи № 8/2015 спадкоємцями після смерті ОСОБА_11 є ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Відповідно до листа-відповіді Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, надісланого на ім'я ОСОБА_6, станом на 31 березня 2015 року департамент не видавав дозволу та не реєстрував інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт, та не приймав об'єкт будівництва - самовільно реконструйований гараж - за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_11, в експлуатацію.
Також установлено, що між сторонами не укладався нотаріально посвідчений договір про порядок володіння та користування спільним майном.
Під час розгляду справи судом призначалися судові будівельно-технічна та земельно-технічна експертизи, і висновком Незалежного інституту судових експертиз від 17 листопада 2014 року № 8179 запропоновано 4 варіанти розподілу будинковолодіння та прибудинкової земельної ділянки між сторонами.
Згідно з вищевказаним експертним висновком не вбачається можливим поділ житлового будинку та господарських споруд, розташованих по АДРЕСА_1, на три окремі ізольовані квартири відповідно до ідеальних часток співвласників (по Ѕ частки) та вимог нормативних документів.
Разом із тим у запропонованих варіантах поділу житлового будинку та надвірних будівель і споруд поділ виконаний судовим експертом зі зміною об'ємно-планувального рішення існуючих приміщень відповідно до часток співвласників при умові незначного відступу від ідеальних часток співвласників, тому співвласники повинні отримати розміри компенсації за будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд належним чином оцінив вищевказаний висновок експертизи та правильно вважав, що перший і другий варіанти виділу часток не можуть бути прийняті, оскільки вказані варіанти виділу містять значний відступ від ідеальних часток кожного зі співвласників та передбачають значну грошову компенсацію, яку жодна зі сторін не погодилася сплатити, а тому прийняття будь-якого із цих варіантів може призвести до порушення прав сторін.
Також суд критично оцінив запропонований експертом третій варіант поділу, оскільки гараж літ. "З" перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у зв'язку з чим суд правильно вважав, що виділення зазначеного майна у частку ОСОБА_6 порушило б права інших співвласників та могло б призвести до наступних спорів, враховуючи, що згідно зі схемою поділу земельної ділянки зазначене нерухоме майно розташоване таким чином, що для його обслуговування у наступному необхідно було б вирішувати питання про встановлення сервітуту земельної ділянки ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Дійшовши висновку про виділ часток за четвертим варіантом поділу, суд правильно вважав, що у такому випадку сторони будуть мати максимальну автономність як у користуванні нерухомим майном, так і земельною ділянкою.
При цьому суд правильно виходив із того, що сторонами не надано суду належних та переконливих доказів, які б спростовували вказаний висновок експертизи.
За таких обставин та із посиланням на ст. ст. 183, 356, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення обох позовів та поділ нерухомого майна за четвертим варіантом вищевказаної експертизи.
На спростування доводів ОСОБА_3 щодо необґрунтованості висновків судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка проведена Незалежним інститутом судових експертиз, суд зазначив, що вказану експертизу проведено відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) , експерти попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, жодного доказу на спростування висновків експертизи позивачем або іншими учасниками процесу не надано.
Таким чином, задовольняючи частково вищевказані позови, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно з положеннями ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційних скарг та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.
Зокрема, на спростування доводів ОСОБА_6 про необхідність виділу часток за третім варіантом висновку експертизи, апеляційний суд зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу вона придбала 1/3 частини будинку; внаслідок розподілу будинку, надвірних будівель та споруд за варіантом № 4 за рішення суду їй додатково виділено житлове приміщення № 2-3 площею 11,4 кв. м, яке перебувало у користуванні сім'ї ОСОБА_3, та сарай літ. "Ж".
Апеляційний суд обґрунтовано вважав безпідставним посилання ОСОБА_6 на те, що за четвертим варіантом поділу їй необхідно також виділити гараж під літ. "З", зазначивши, що цей гараж перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Крім того, стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд повинен був залишити сталий порядок користування житловими приміщеннями, який склався за волею її батьків, та виділити їй додатково дві кімнати, які вона за згодою покійного батька прибудувала до будинку за власні кошти, апеляційний суд правильно зазначив, що вказаний порядок порушує права інших співвласників; відповідач набула право власності на 1/3 частини житлового будинку та земельної ділянки у порядку спадкування; свідоцтва про право на спадщину ніким не оспорені і є чинними.
Наведені в касаційних скаргах доводи щодо порядку поділу майна були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій по суті вирішення заявлених позовних вимог, які їх обґрунтовано спростували, про що свідчить зміст оскаржуваних судових рішень.
Посилання ОСОБА_3 у касаційній скарзі на ст. ст. 57, 61, 64, 212 ЦПК України зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди надали належну оцінку зібраним у справі доказам, достатньо повно установили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Підстав вважати помилковими висновки судів по суті вирішеного спору колегія суддів не вбачає.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для висновків про порушення судом таємниці нарадчої кімнати.
Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - щодо тривалого розгляду справи судом (8 років) не призвели до неправильного вирішення спору та не спростовують висновків судів по суті вирішеного спору.
Посилання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - у касаційній скарзі на те, що, на їхню думку, прийняті судові рішення свідчать про зловживання, допущені суддями судів першої й апеляційної інстанцій, можливо за умови отримання неправомірної вигоди, не підтверджені жодним чином, а згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню, а ухвалені у справі судові рішення - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
О.М. Ситнік
Ю.Г. Іваненко
А.О. Леванчук
А.В.Маляренко
О.В.Ступак