Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "КредоБанк" про стягнення боргу за договором банківського вкладу та розірвання договору, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2017 року та касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "КредоБанк" на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2017 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "КредоБанк" (далі - ПАТ "КредоБанк") про стягнення боргу за договором банківського вкладу та розірвання договору, посилаючись на те, що 11 липня 2011 року між ним та ПАТ "Кредобанк" укладений договір № 2630/78/510563 про надання комплексних банківських послуг фізичним особам, відповідно до якого відповідач відкриває йому вкладні рахунки № № НОМЕР_1, НОМЕР_1, та поточний рахунок № НОМЕР_2 в іноземній валюті на строк до 11 липня 2012 року. Пунктом 4 даного договору встановлено обов'язок клієнта внести на вкладний рахунок кошти у розмірі 10 доларів США як первинний внесок.

11 липня 2011 року позивач вніс на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі 12 000 доларів США, що було еквівалентно 95 880 грн, вказавши призначення платежу - поповнення депозиту.

03 березня 2012 року позивач звернувся у ПАТ "Кредобанк" із заявою про закриття всіх депозитних рахунків, що були відкриті на його ім'я із виплатою всіх коштів та відсотків, що на них нараховані, проте йому було відмовлено у поверненні грошових коштів.

Просив стягнути із відповідача збитки у розмірі 100 673 грн 08коп., що складаються з 95 880 грн - основного боргу, 1 917 грн 60 коп. - розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, 2 876 грн 02 коп. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім цього, просив розірвати договір № 2630/78/510563 про надання комплексних банківських послуг

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2013 року, з урахуванням виправленої ухвалою цього суду від 10 липня 2014 року описки, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_4 суму грошового вкладу за договором № 2630/78/510563 про надання комплексних банківських послуг фізичним особам від 11 липня 2011 року у розмірі 95 880 грн, проценти у розмірі 1 917 грн 60 коп., 3 % річних у розмірі 2 876 грн 20 коп., а всього 100 673 грн 80 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Франківського районного суду міста Львова від 10 липня 2014 року розірвано договір № 2630/78/510563 про надання комплексних банківських послуг фізичним особам від 11 липня 2011 року, укладений між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 березня 2015 року рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року рішення Франківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 березня 2015 року залишено без змін.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2013 року оскаржив ОСОБА_5, який участі у справі не приймав.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2017 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2013 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 11 липня 2011 року ОСОБА_4 та ПАТ "КредоБанк" в особі начальника відділення № 39 Центральної філії у м. Львові ОСОБА_5, уклали договір № 2630/78/510563 про надання комплексних банківських послуг фізичним особам, відповідно до умов якого банк відкрив на ім'я ОСОБА_4 вкладні рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_1, а також поточний рахунок № НОМЕР_2 (в іноземній валюті) на строк до 11 липня 2012 року. Пунктами 4, 5 договору передбачено внесення ОСОБА_4 на вкладний рахунок первинного внеску у розмірі 10 доларів США, з можливістю наступних поповнень та капіталізацією на них процентів. Розмір процентів на суму вкладів становить 2 % річних (п. 6 договору). Зазначені правовідносини діють з моменту надходження коштів на вкладний рахунок до моменту видачі вкладу на першу вимогу вкладника (п. 11 договору).

11 липня 2011 року ОСОБА_4 здійснено первинний внесок у сумі 10 доларів США і поповнено вкладний рахунок на суму 12 000 доларів США. У подальшому позивач 03 березня 2012 року подав до банку заяву про дострокову видачу суми вкладу, однак відповідач 21 березня 2012 року відмовив у задоволенні такої вимоги, в силу можливості закриття усіх рахунків позивача лише 01 та 02 серпня 2012 року.

За заявою ОСОБА_4 прокуратурою Личаківського району Львівської області 18 травня 2012 року порушено кримінальну справу № 182-0123, яка перебуває у провадженні слідчого відділу Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150040000304 від 26 грудня 2012 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за фактом службової недбалості службових осіб відділення № 39 у м. Львові Центральної філії ПАТ "Кредобанк".

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Львівській залізниці від 18 липня 2013 року № 729 підпис від імені ОСОБА_4 у заявах на видачу готівки виконані ОСОБА_5, який займав посаду в.о. начальника відділення № 39 у м. Львові центральної філіє ПАТ "Кредобанк".

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) , залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаям ділового обороту.

Відповідно до п. 2.1. Положення грошові кошти в національній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Згідно зі ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч. 2 ст. 1068 ЦК України).

Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_4 у заявах на отримання готівки у банку виконані не ним, а ОСОБА_5, який на той період часу працював на посаді в. о. начальника відділення № 39 у м. Львові Центральної філії ПАТ "Кредобанк", а тому позивач має право на отримання основної суми боргу, процентів, які нараховуються на суму банківського вкладу, та на підставі ст. 625 ЦК України - 3 % річних від простроченої суми.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_5 та Публічного акціонерного товариства "КредоБанк" відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.