500/3254/14-ц - 27.09.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про встановлення факту непрацездатності особи, яка має право на одержання утримання, про встановлення факту, який надає право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області на рішення апеляційного суду Одеської області від 3 березня 2016 року,

У травні 2014 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8. про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, про встановлення факту непрацездатності особи, яка має право на одержання утримання, про встановлення факту, який надає право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги, посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 з 17 квітня 1971 року по 4 квітня 1994 року, та попри розірвання шлюбу через деякий час вони продовжили жити разом однією родиною, вести спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер, на час смерті працював водієм в ТОВ "Південбуд" та був єдиним годувальником.

Заявник вважає, що має право на отримання страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_9

У липні 2015 року ОСОБА_6 подала уточнену позовну заяву та просила встановити факт, що має юридичне значення, зокрема, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року; встановити факт, що ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була непрацездатною особою, що досягла віку 55 років, мала право на утримання від ОСОБА_9 та має право на одержання щомісячних страхових виплат, пенсій та страхових виплат у встановлених випадках, одноразової допомоги узв`язку зі смертю ОСОБА_9

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Встановлено факт, що ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була непрацездатною особою, що досягла віку 55 років, мала право на утримання від ОСОБА_9 та має право на одержання щомісячних страхових виплат, пенсій та страхових виплат у встановлених випадках, одноразової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_9

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 3 березня 2016 року рішення міськрайонного суду скасовано в частині встановлення факту, що ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була непрацездатною особою, що досягла віку 55 років, мала право на утримання від ОСОБА_9 та має право на одержання щомісячних страхових виплат, пенсій та страхових виплат у встановлених випадках, одноразової допомоги зі смерті ОСОБА_9 та відмовлено у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В іншій частині рішення апеляційної інстанції, зокрема в частині відмови у задоволенні позову, сторонами не оскаржується, тому не переглядається колегією суддів у цій частині в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання однією сім`єю позивача та ОСОБА_9 у період з 2004 року по час смерті останнього підтверджений належними доказами. На час смерті ОСОБА_9 працював водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю "Південбуд", отримував зарплату, а також був пенсіонером. ОСОБА_6 перебувала на пенсії за віком з 17 січня 2004 року. Оскільки позивач перебувала на утриманні ОСОБА_9, суд дійшов висновку, що у неї наявне права на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках, одноразової допомоги зі смерті ОСОБА_9

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, апеляційний суд погодився з такими висновками та, крім наведеного, виходив з того, що факт спільного проживання однією сім`єю з веденням спільного побуту ОСОБА_6 доведений. Останньою надані докази сімейно-побутових стосунків, ведення ними спільного господарства, єдиного бюджету, придбання ними за спільні кошти певного майна та продуктів харчування, та інших суттєвих обставин, що характеризують усталені відносини, що притаманні подружжю. При цьому, апеляційний суд звертав увагу, що ОСОБА_6 просить встановити факт проживання однією сім`єю з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вже після розірвання шлюбу ОСОБА_9 із ОСОБА_10

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 з 17 квітня 1971 року по 4 квітня 1994 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер.

Його похованням займалась ОСОБА_6 (а.с.130).

На час смерті ОСОБА_9 працював водієм у ТОВ "Південбуд", отримував зарплату, а також був пенсіонером (а.с.11, 19, 20, 32).

ОСОБА_6 перебувала на пенсії за віком з 17 січня 2004 року.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року (v0005700-95) , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно ОСОБА_6 для отримання коштів, пов`язаних зі смертю годувальника.

Надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту спільного проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_11 в період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки спільне проведення вільного часу ОСОБА_9 та ОСОБА_6 разом та факт спільного проживання, крім вищезазначеного, підтверджується зібраними у справ доказами, які свідчать про наявність усталених сімейних відносин.

З досліджених судами попередніх інстанцій доказів вбачається факт ведення спільного господарства, побуту, бюджету позивача з ОСОБА_9 у вказаний період, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, і з чого вбачається, що ОСОБА_6 перебувала на утриманні у ОСОБА_9, який отримував пенсію та працював.

Крім зазначеного, апеляційний суд звертав увагу на те, що ОСОБА_9 зареєстрований за однією адресою з ОСОБА_6 - АДРЕСА_1, поштова кореспонденція надходила на ім`я ОСОБА_9 саме за цією адресою, що також є доказом проживання їх однією сім`єю. Також зазначене підтверджується довідкою УЖКГ Ізмаїльської міської ради про склад сім`ї ОСОБА_6

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_9 був одружений з іншої жінкою, а тому ОСОБА_6 не могла проживати з ним однією сім`єю вбачаються необґрунтованими, оскільки ОСОБА_9, після розірвання 9 березня 1994 року шлюбу з ОСОБА_6, 27 квітня 1995 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_10, який розірвано 27 квітня 2001 року (а.с.172 зворот). При цьому, ОСОБА_6 просить встановити факт проживання однією сім`єю з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вже після розірвання шлюбу ОСОБА_9 з ОСОБА_10

Суди попередніх інстанцій з дотриманням норм процесуального права розглянули вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в позовному провадженні, оскільки подана ОСОБА_6 заява про встановлення факту, що має юридичне значення у справі № 2-о/500/9/14, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року (а.с.5) була залишена без розгляду з підстав ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

При цьому, в силу вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вдається до вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області фактично зводяться до незгоди із встановленням факту, що має юридичне значення на основі досліджених судом доказів та незгоди щодо оцінки цих доказів.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача та заявлених позовних вимог в суді першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для залишення ухваленого місцевим судом рішення в частині встановлення факту проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу в період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вирішуючи спір, встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області відхилити.