464/5096/15 Про захист прав споживача, стягнення суми банківського вкладу - 27.09.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про захист прав споживача, стягнення суми вкладу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року,

У червні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк"), в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просиластягнути з відповідача на її користь 529 668 грн 39 коп. (суму вкладу у розмірі 434 831 грн 71 коп. та 94 836 грн 68 коп. процентів) за договором № 2630/70/671243 від 28 лютого 2014 року (депозитний рахунок № НОМЕР_1).

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 28 лютого 2014 року між нею та ПАТ "Кредобанк" в особі в.о. начальника відділення № 20 у м. Львові Центральної філії ПАТ "Кредобанк" було укладено договір № 2630/70/671243 на банківський вклад "Зростання", згідно якого вона внесла на депозит банку кошти у розмірі 16 924 доларів США строком на три місяці зі сплатою 8,25% річнихз кінцевим терміном повернення 28 травня 2014 року. Кошти нею внесені в повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 28 лютого 2014 року про зарахування коштів за договором № 2630/70/671243 від 28 лютого 2014 року. З настанням визначеної у договорі дати вона неодноразово зверталася до відділення банку щодо повернення вкладу, однак постійно отримувала відмови (технічні проблеми, відсутність коштів та ін.). На письмову заяву про повернення вкладу отримала відповідь від 18 червня 2014 року, згідно якої банком було проведено перевірку та встановлено, що за укладеним нею з банком договором внесено лише 100 доларів США, а тому у банку відсутні правові підстави для виплати їй коштів.

Посилаючись на неправомірність відмови у поверненні вкладу, ОСОБА_6 просила задовольнити позов.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто із ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_6 суму вкладу у розмірі 16 924 доларів США, 344 долари 49 центів США - проценти, 1 218 доларів 53 центи США - 3 % річних, а всього 18 487 доларів 02 центи США, що еквівалентно 474 376 грн 93 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ "Кредобанк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 28 лютого 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Кредобанк" в особі начальника Відділення № 20 у м. Львів Центральної філії ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_7 укладено договір банківського вкладу "Зростання" № 2630/70/671243, відповідно до умов якого позивач вносить на депозит банку кошти у розмірі 16 924 доларів США строком на три місяці зі сплатою 8,25% річних з кінцевим терміном повернення 28 травня 2014 року (депозитний рахунок № НОМЕР_1).

Обставини внесення вказаної суми на депозит банку позивач підтверджує квитанцією № 8758465 від 28 лютого 2014 року.

Згідно довідки банку від 06 лютого 2015 року № 160-3244/15, на ім'я ОСОБА_6 у відділенні ПАТ "Кредобанк" у м. Львові по вул. Володимира Великого, 51 відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1 згідно депозитного договору "Зростання" № 2630/70/671243 від 27 лютого 2014 року. Згідно цієї виписки на депозитний рахунок було внесено кошти в сумі 100 доларів США.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального провадження на підставі заяви ПАТ "Кредобанк" № 12014140030000143 від 23 квітня 2014 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України. Відповідно до фабули обвинувачення 28 лютого 2014 року між ПАТ "Кредобанк", що за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 51, в особі виконуючого обов'язки начальника відділення № 20 ЦФ ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір № 2630/70/671243 банківського вкладу "Зростання", згідно якого вона внесла грошові кошти у сумі 16 924 доларів США. При цьому, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел на привласнення грошових коштів, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання доступу до грошових коштів та подальшого їх привласнення, знаходячись у відділенні банку, квитанцію про внесення ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 16 924 доларів США на депозитний рахунок не надав, що пояснив несправністю техніки, а отримані від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 16 924 доларів США привласнив, чим спричинив збитки ПАТ "Кредобанк" на вказану суму. Вказане кримінальне провадження перебуває в провадженні Франківського районного суду м.Львова.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору, апеляційний суд виходив із того, що факт укладення договору банківського вкладу підтверджується квитанцією про внесення грошових коштів до каси банку; після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші уповноваженій особі банку, власником грошей став банк, а тому в разі їх викрадення шкоду завдано банку, а не вкладнику. Вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а виконання обов'язку за договором банківського вкладу - повернення суми вкладу та процентів за користування ним.Суд не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочину, оскільки договір банківського вкладу від 28 лютого 2014 року підписаний уповноваженою на той час особою - в. о. начальника відділення № 20 ЦФ ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_7, а перебування даної особи в якості обвинуваченого щодо розкрадання коштів, не свідчить про нікчемність договору. Зі змісту вищевказаного договору банківського вкладу не вбачається обов'язку вкладника перевіряти обставини щодо реєстрації договору у системі обліку банку, як і не передбачено перевірку законності дій особи, в тому числі коло його повноважень, належність довіреності на вчинення від імені банку правочину, чинність такої довіреності та ін., що у свою чергу може вплинути на правові наслідки правочину, що укладається.

Погодитися із такими висновками не можна.

Вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суд має встановити факт укладення відповідного договору, з'ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) , передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (z0790-11) , передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року за № 492 (z1172-03) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (z1172-03) , банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Розділу IV Постанови Національного банку України від 01 червня 2011 року, № 174 (z0790-11) "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Так, п. 1.2. ст. 1 даного розділу передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Крім того, відповідно до п. 1.3. ст. 1 Розділу IV Інструкції, касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-997цс16 від 21 вересня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Дійшовши висновку про те, що квитанція № 8758465 від 28 лютого 2014 рокує підтвердженням внесення ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 16 924 доларів США на депозит банку за договором від 28 лютого 2014 року, апеляційний суд належним чином не перевірив вказаний касовий документ на предмет його відповідності вимогам п. 2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні та п. 1.3. ст. 1 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Як вбачається із матеріалів справи, договір банківського вкладу "Зростання" від 28 лютого 2014 року укладено між ОСОБА_6 та ПАТ "Кредобанк" в особі начальника відділення № 20 у м. Львів Центральної філії ПАТ "Кредобанк", текст договору скріплено печаткою саме цього відділення банку. У квитанції № 8758465 від 28 лютого 2014 року зазначено, що касову операцію здійснено відділенням № 20 у м. Львів Центральної філії ПАТ "Кредобанк", між тим проведення цієї операції скріплено печаткою відділення № 20 у м. Львів Другої Львівської філії ПАТ "Кредобанк", діяльність якої припинено із 23 серпня 2010 року (а. с. 143-147).

За таких обставин не можна погодитися із висновками суду про відповідність спірної квитанції вимогам нормативно-правових актів щодо документального оформлення касових операцій.

Крім того, перевіряючи правильність вирішення справи судом першої інстанції, апеляційний суд не звернув уваги на те, що рішенням районного суду із відповідача стягнуто 3 % річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 1 218 доларів 53 центи США, між тим вказані вимоги не складають предмет заявленого позову та вирішені судом із порушенням вимог ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи те, що зарахування від ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 16 924 доларів США до банку та привласнення цих коштів працівником банку вироком не встановлено, а належність касового документа про внесення депозиту не перевірено апеляційним судом за доводами апеляційної скарги, постановлена ним ухвала підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції за ст. 338 ЦПК України.