758/1969/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 27.09.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_9, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2017 року,

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20 липня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у сумі 153 тис. дол. США на строк до 20 липня 2017 року. 18 травня 2011 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої визначено погашення кредитної заборгованості сплатою щомісячних ануїтетних платежів у розмірі 2 062 дол. США та подовжено строк користування кредитом до 20 липня 2022 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, 18 травня 2011 року банком укладено окремі договори поруки із поручителями ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Посилаючись з урахуванням уточнених позовних вимог на те, що боржник не виконувала свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку із чим утворилась кредитна заборгованість на суму 121 146 дол. США 88 центів, позивач просив суд стягнути указану суму заборгованості солідарно із боржника та поручителів.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ "УкрСиббанк" кошти в сумі 121 146 дол. США 88 центів, з яких: 108 165 дол. США 21 цент - заборгованість по кредиту; 12 981 дол. США 67 цент - проценти за користування кредитом в період з 20 липня 2007 року по 18 березня 2015 року.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ "УкрСиббанк" кошти в сумі 82 551 грн 59 коп., з яких: 38 489 грн 74 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту, в період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року; 40 407 грн 85 коп. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, в період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року;

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_8 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_8 у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та ненадання заявником відповідних доказів на їх підтвердження.

Із таким висновком повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Положення ч.1 ст. 294 ЦПК України визначає строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, які становлять: десять днів з дня проголошення рішення, а у разі, коли особа, яка бере участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні при проголошенні рішення - десять днів з дня отримання копії рішення.

На підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропущення цього строку.

В обґрунтування поважності пропуску визначеного законом строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_8 посилався на те, що у період з 30 червня 2015 року по 03 січня 2017 року він проходив лікування у медичному центрі "Санте" ТОВ "Інтерінвестстрой", де йому було встановлено діагноз вегето-сосудиста дистонія за гіпертонічним типом з проявами панічних атак, пов'язаними з перенесеним емоційним стресом, що зумовлений смертю батька.

За змістом консультативного висновку спеціаліста медичного центра "Санте" ТОВ "Інтерінвестстрой" від 03 січня 2017 року ОСОБА_8 проходив лікування у центрі у період з 30 червня 2015 року по 03 січня 2017 року.

Відповідно до положень ст.ст. 4, 10, 60 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 (v003p710-03) ).

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_8 обґрунтовував її незаконністю рішення суду першої інстанції, яке розглянуто заочно, без надання йому можливості надати свої заперечення проти позову та відповідні обґрунтування. На підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження заявником надано докази, які апеляційним судом залишено поза увагою.

Надання апеляційним судом оцінки доводам відповідача є необхідним для забезпечення справедливої судової процедури захисту його прав та забезпечення права ОСОБА_8 на доступ до правосуддя.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України з передачею питання про відкриття апеляційного провадження на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_9, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2017 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.