У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, третя особа - МРЕВ ДАI УМВС України в Полтавській
області, про визнання права власності на автомобіль,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1звернувся в суд із позовом до
ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль.
Зазначав, що 4 лютого 2006 року придбав у ОСОБА_3, від імені
якого за дорученням діяв ОСОБА_4, автомобіль ВАЗ 21099, 1995 року
випуску, д.н. НОМЕР_1. Зазначений договір купівлі-продажу був
укладений на товарній біржі "Столична".
У свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу від
21 серпня 2003 року є відмітка про те, що у зазначеному автомобілі
три останні цифри кузова знищені кустарно.
Посилаючись на те, що МРЕВ ДАI УМВС України в Полтавській
області відмовляється зареєструвати автомобіль, придбаний ним на
товарній біржі, просив визнати за ним право власності на
автомобіль.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від
21 листопада 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного
суду Полтавської області від 1 березня 2007 року, позовні вимоги
ОСОБА_1задоволені.
У касаційній скарзі відділ державної автомобільної інспекції
управління внутрішніх справ України в Полтавській області просить
скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права та порушення норм
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення
суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 4 лютого 2006 року ОСОБА_1придбав у
ОСОБА_3, від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_4, автомобіль
ВАЗ 21099, 1995 року випуску, д.н. НОМЕР_1. Зазначений договір
купівлі-продажу був укладений на товарній біржі "Столична".
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21
серпня 2003 року, виданого МРЕВ-5 ДАI ГУ УМВС України в м. Києві
власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_3 Автомобіль ВАЗ 21099
має реєстраційний номер кузова НОМЕР_2. У свідоцтві про реєстрацію
транспортного засобу наявна відмітка: "три останні цифри кузова
знищені кустарно".
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що невідповідність
нумерації кузова спірного автомобіля існувала до 21 серпня 2003
року і дана обставина не була перепоною для реєстрації
транспортного засобу в МРЕВ-5 ДАI ГУ МВС України в м. Києві, а
тому МРЕВ ДАI УМВС України в Полтавській області зобов'язано
зареєструвати вказаний автомобіль за місцем проживання позивача з
видачею відповідних документів.
Одночасно суд, на підставі ст. 48 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
та ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнав за
позивачем право власності на автомобіль ВАЗ-21099.
З такими висновками суду першої інстанції погодився і
апеляційний суд.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Правил державної реєстрації та
обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин,
сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок
і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388
( 1388-98-п ) (1388-98-п)
(далі - Правила) цими Правилами встановлюється
єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих
на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей,
причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - транспортні засоби)
та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних
осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи
експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів
виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах
наданих їм повноважень.
Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється
органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю
конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим
в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням
вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення
інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в
умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення
їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.
Пунктом 14 зазначених Правил передбачено, що державна
реєстрація (перереєстрація) або зняття з обліку транспортних
засобів (крім випадків вибракування їх у цілому) без
ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи
кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими
(змінено один чи кілька символів номера, замінено панель
(табличку) або частину панелі (таблички) з номером)
ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами,
двигуна) не допускається.
У порушення ст. 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
зазначені
положення судом не враховані.
Крім того, зобов'язуючи ВДАI УМВС України у Полтавській
області, залучений у справі у якості третьої особи, зареєструвати
автомобіль ВАЗ-21099 та видати ОСОБА_1відповідні документи, суд
також не взяв до уваги, що відповідно до процесуального становища
третіх осіб, суд не може ухвалити рішення по суті справи проти
третьої особи, якщо її не було залучено до участі у справі як
відповідача.
Відповідно до ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна
може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це
право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі
втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Iз матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги заявлені
позивачем до особи, яка проводила відчуження автомобіля, який
належав на праві власності ОСОБА_3, за дорученням.
Однак, вирішуючи спір, суди не дали належної оцінки тій
обставині, що предметом позову є вимога позивача про визнання його
права власності на майно і відповідачем у позові може бути особа,
яка оспорює право власності на майно або особа, яка його не визнає
та не з'ясували правомірність укладення зазначеного договору на
товарній біржі та наявність правових підстав для підтвердження
права власності на зазначений автомобіль у судовому порядку.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення
вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не
перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив
конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи і залишив
рішення суду першої інстанції без зміни.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відділу державної автомобільної інспекції
управління внутрішніх справ України в Полтавській області
задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від
21 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської
області від 1 березня 2007 року скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін