Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дошкільного навчального закладу "Ромашка" с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, Голубецької сільської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року,

У червні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з указаним позовом, який під час розгляду справи неодноразово збільшували, уточнювали, обґрунтовуючи тим, що згідно з наказом від 28 жовтня 2014 року № 33 ОСОБА_4 прийнята на посаду помічника вихователя дошкільного навчального закладу "Ромашка" (далі - ДНЗ "Ромашка"), із вказаної дати працює у відповідача, однак за цей період заробітна плата їй не виплачена. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, що визначена їй при прийнятті на роботу, станом на день ухвалення судом рішення у цій справі загальний розмір заборгованої їй заробітної плати становить 33 327,26 грн. Також зазначили, що наказом по ДНЗ "Ромашка" від 01 вересня 2014 року № 20 ОСОБА_5 був прийнятий на посаду техпрацівника цього закладу з 02 вересня 2014 року на 0,5 посадового окладу; наказом від 10 жовтня 2014 року № 24 він прийнятий на посаду опалювача на 0,5 посадового окладу на період опалювального сезону з 15 жовтня 2014 року, однак за весь період роботи заробітна плата йому не виплачена. Враховуючи половинний розмір мінімальної заробітної плати за період роботи ОСОБА_5 на посадах техпрацівника та опалювача в періоди опалювальних сезонів, загальний розмір заборгованості перед ним із невиплаченої заробітної плати становить 26 114,62 грн. Крім того, відповідно до наказу по ДНЗ "Ромашка" від 23 жовтня 2014 року № 32 ОСОБА_6 прийнята на посаду техпрацівника цього закладу на 0,5 посадового окладу. За весь період її роботи заробітна плата їй не виплачена. Враховуючи половинний розмір мінімальної заробітної плати, визначеної при прийнятті її на роботу, загальний розмір заборгованості перед нею із заробітної плати становить 15 836,10 грн.

Позивачі зазначили, що у результаті тривалої, систематичної невиплати їм заробітної плати, що є для них єдиним засобом до існування, їм завдана моральна шкода. Через відсутність засобів до існування кожен із позивачів перебуває у постійній нервовій напрузі, відчуває дискомфорт, невпевненість у завтрашньому дні, частково втратили сон. Вони виживають за рахунок родичів, їхні життєві зв'язки порушені.

Посилаючись на викладене, позивачі просили стягнути по 5 тис грн на користь кожного на відшкодування моральної шкоди, а також на користь кожного заборгованість із заробітної плати у відповідному вищевказаному розмірі.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто із Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_5 26 114,62 грн заборгованої заробітної плати, 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 3 тис. грн на відшкодування витрат за надання правової допомоги; на користь ОСОБА_4 -33 327,26 грн заборгованої заробітної плати, 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 3 тис. грн на відшкодування витрат за надання правової допомоги; на користь ОСОБА_6 - 15 836,10 грн заборгованої заробітної плати, 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 3 тис. грн на відшкодування витрат за надання правової допомоги.

Вирішено питання про судовий збір.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Стягнуто з ДНЗ "Ромашка" на користь ОСОБА_4 30 349,26 грн заборгованої заробітної плати, 2 тис. грн на відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката; на користь ОСОБА_5 - 24 127,62 грн заборгованої заробітної плати, 2 тис. грн на відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката; на користь ОСОБА_6 - 15 227,45 грн заборгованої заробітної плати, 2 тис. грн на відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката.

У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у частині стягнення заборгованості із заробітної плати із Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області у межах розрахунків, визначених апеляційним судом, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди просять залишити без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке. Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР) передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) , правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні, суспільні інтереси (ч. ч. 1 та 2 ст. 3 ЦПК України ). За таких обставин суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Судом установлено, що позивачі працюють у ДНЗ "Ромашка" із вересня - жовтня 2014 року. Згідно зі статутом вказаний дошкільний комунальний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами. Управління закладом здійснюється його засновником (власником) - Голубецькою сільською радою та відділом освіти Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області. Безпосереднє керівництво роботою закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з роботи відділом освіти Крижопільської РДА за погодженням з головою Голубецької сільської ради з дотриманням чинного законодавства. Керівник дошкільного навчального закладу приймає на роботу, звільняє з роботи працівників дошкільного закладу, затверджує штатний розклад за погодженням із засновником, розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу, відповідає за дотримання фінансової дисципліни, збереження матеріально-технічної бази закладу.

Не дивлячись на вжиті засновником, починаючи з вересня 2014 року (рішення Голубецької сільської ради від 12 вересня 2014 року), заходи з ліквідації ДНЗ "Ромашка", завідувач ДНЗ "Ромашка" Стукаленко Л.В. у вересні - жовтні цього ж року прийняла на роботу позивачів у справі, яким заробітна плата не виплачена жодного разу.

Також установлено, що заробітна плата позивачам нараховувалася бухгалтером ДНЗ, яка передавала необхідні з цього питання документи засновнику, а останній здійснював перерахування коштів на рахунки їх одержувачів.

Посилаючись на викладене, апеляційний суд правильно вважав, що трудові відносини у позивачів виникли та мають місце саме з ДНЗ "Ромашка" в особі завідувача, яка прийняла їх на роботу, визначила розмір заробітної плати і повинна забезпечувати своєчасне нарахування останньої, виплату її працівникам як відповідальна особа за дотримання у закладі фінансової дисципліни.

Розглядаючи указаний позов в оскаржуваній частині висновків, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 57- 60, 64, 212, 303, 304 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Зі змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що суд надав належну оцінку зібраним у справі доказам, достатньо повно установив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду в оскаржуваній частині та не дають підстав вважати, що під час розгляду справи апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Отже, рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.