У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, апеляційного суду Херсонської області про захист ділової репутації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 січня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року суддя місцевого Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом. Свої вимоги позивач огрунтовуює тим, що голова апеляційного суду ОСОБА_2 у лютому 2005 року звернувся до Голови кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу Бочарникова С.О. з поданням про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в якому зазначав виявлені перевіркою факти порушення позивачем законодавства при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3, та просив розглянути подання, порушити дисциплінарне провадження і вирішити питання про його дисциплінарну відповідальність. Посилаючись на те, що викладена в поданні інформація є неправдивою та дискредитує його ділову репутацію судді, просив визнати її недостовірною та зобов'язати відповідачів спростувати її.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 січня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову суди виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері, що є процедурою по перевірці уповноваженим на це законом органом дотримання суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків, присяги судді, притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та що ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог законодавства в межах наданих йому повноважень, то його дії не можуть вважатися поширенням недостовірної інформації, яка порочить ділову репутацію ОСОБА_1
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Ю.В. Прокопчук М.П. Пшонка