337/6616/15-ц Про стягнення безпідставно набутих коштів - 20.09.2017 Прийняття

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 06 серпня 2012 року приватним підприємством "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш.) проведено прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, переможцем яких оголошено його, як такого, що запропонував суму у розмірі 136 550 гривень. 16 серпня 2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Півняк О.С. йому видано свідоцтво право власності на вказану квартиру, зареєстроване в реєстрі за № 3953. Посилаючись на те, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2014 року прилюдні торги з реалізації спірної квартири та свідоцтво про право власності визнані недійсними, просив суд стягнути на свою користь безпідставно одержані кошти: з ПП "Нива-В.Ш. " у розмірі 20 345 гривень 95 копійок, інфляційні втрати - 5 241 гривню 96 копійок, 3 % річних - 2 010 гривень 07 копійок та з ПАТ "УкрСиббанк" - 103 631 гривню 12 копійок, інфляційні втрати - 77 634 гривні 19 копійок, 3 % річних - 10 238 гривень 19 копійок. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ПП "Нива-В.Ш." (код ЄДРПОУ 33668915) на користь ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_1, безпідставно одержані кошти у розмірі 20 345 грн. 95 коп., інфляційні витрати в розмірі 15 241 грн. 96 коп. та 3 % річних в розмірі 2 010 грн. 07 коп., а всього 37 597 грн. 98 коп. Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" (код ЄДПРОУ 09807750) на користь ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_1, безпідставно одержані кошти в розмірі 103 631 грн. 12 коп., інфляційні витрати в розмірі 77 634 грн. 19 коп. та 3 % річних в розмірі 10 238 грн. 19 коп., а всього 191 503 грн. 50 коп. Стягнуто з ПП "Нива-В.Ш." (код ЄДРПОУ 33668915), ПАТ "УкрСиббанк" (код ЄДПРОУ 09807750) судовий збір на користь держави по 1 145 грн. 50 коп. з кожного, а всього 2 291 грн. У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині стягнення грошових сум з ПАТ "УкрСиббанк" і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В решті рішення суду першої інстанції до апеляційного суду не оскаржувалося, а тому відповідно до положень ст. 335 ЦПК України не підлягає перегляду в касаційному порядку. Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв 'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи касаційна скарга, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів або не випливає з їхньої суті та, врахувавши, що до наслідків визнання недійсними прилюдних торгів застосовуються наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів з ПАТ "УкрСиббанк".

Проте з такими висновками судів погодитись не можна. Статтями 213, 214, 316 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржувані рішення не відповідають. Судами встановлено, що 06 серпня 2012 року ПП "Нива-В.Ш. " проведено прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, переможцем яких оголошено позивача, як такого, що запропонував суму у розмірі 136 550 гривень. Прилюдні торги оформлені протоколом від 06 серпня 2012 року № 0812031-1/1, а 15 серпня 2012 року державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ складено акт про реалізацію предмета іпотеки. 16 серпня 2012 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Півняк О.С. позивачу видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване в реєстрі за № 3953. Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, прилюдні торги з реалізації спірної квартири, а також свідоцтво про право власності визнані недійсними. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 6 ст. 203 цього Кодексу. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених ч. 1 ст. 215 ЦК України .

Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов 'язальних відносин. Відповідно до п. 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору. Згідно з протокол ом від 06 серпня 2012року № 0812031-1/1покупцем за укладеним за результатами торгів договором купівлі-продажу є переможець торгів - ОСОБА_7 За змістом вказаного протоколу № 0812031-1/1 позивач вніс на депозитний рахунок Хортицького відділу ВДВС Запорізького МУЮ кошти в розмірі 116 204 гривні 05 копійок та на рахунок ПП "НИВА-В.Ш." (організатора прилюдних торгів) в якості гарантійного внеску та винагороди торговельної організації - 20 345 гривень 95 копійок. На підставі розпорядження № 19048734, затвердженого начальником Хортицького відділу ДВС Проценко Ю.М., кошти в розмірі 116 204 гривні 05 копійок, що надійшли на рахунок обліку депозитних сум перераховані: на користь ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 102 131 гривня 12 копійок; для сплати виконавчого збору - 10 213 гривень 11 копійок; витрат на проведення виконавчих дій на спеціалізований реєстраційний рахунок Головного управління юстиції в Запорізькій області - 2 359 гривень 82 копійки; повернення авансового внеску стягувачу (ПАТ "УкрСиббанк") - 1 500 гривень. Дійшовши висновку про стягнення з банку на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів внаслідок недійсності проведених прилюдних торгів, суд першої інстанції залишив поза увагою, що при вирішенні питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, слід виходити з умов договору, що укладається між ДВС та спеціалізованою організацією та у зв 'язку з цим визначитись з особою, на яку покладається обов 'язок з повернення коштів упорядку застосування реституції, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15). У випадку, якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом ДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу ДВС, то стороною такого договору, а отже і продавцем, є ДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом ДВС договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а отже і продавцем, є спеціалізована організація. Як вбачається з матеріалів справи, прилюдні торги проведено ПП " Нива-В.Ш." на підставі договору від 17 квітня 2012 року № 0812031 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного між філією 08 ПП "НИВА-В.Ш." та Хортицьким відділом ВДВС Запорізького МУЮ. За таких обставин висновок про стягнення коштів з банку на користь позивача є передчасним.

Поряд з цим 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами не перевірив, чи є ПАТ "УкрСиббанк" стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого здійснювалась реалізація майна, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2012 року кошти у розмірі 94 375 гривень 12 копійок, які надійшли від платника - Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ, перераховані ПАТ "УкрСиббанк" на користь ПАТ "Дельта Банк". Крім того, стягуючи кошти з урахуванням ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне. Статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов 'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов 'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов 'язань. Цією статтею регулюються зобов 'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов 'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов 'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст . 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов 'язальних правовідносин. З рішення суду зобов 'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст . 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Суд застосував двосторонню реституцію, на виконання якої вирішив стягнути з відповідачів на користь позивача отримані за реалізацію майна кошти, при цьому не з ' ясував характер спірних правовідносин та норму, яка підлягає застосуванню до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, оскільки за змістом ст. 1212 ЦК України о соба зобов 'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року (справа № 6-2491цс15). Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі ст . 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів. У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції викладеного не врахував та помилково визначив суму, яка підлягає стягненню з урахуванням положень ст. 625 ЦК України . Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню в частині вимог про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з ПАТ "УкрСиббанк" з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ