Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоЧервинської М.Є., суддів: за участю прокурора Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Конакової В.О.,Писаної Т.ОМ., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до Державної казначейської служби України, треті особи: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу, прокуратура Дніпропетровської області, Криворізький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями та бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури та суду, за касаційними скаргами першого заступника прокурора Дніпропетровської області Р. Соскова на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року,

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями та бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури та суду. В обґрунтування позову зазначив, що 09 листопада 2011 року його затримано співробітниками міліції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 10 листопада 2011 року працівниками Інгулецького РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області відносно нього складено протокол затримання та проведено обшук. Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2011 року йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який постановою суду від 29 жовтня 2012 року змінено судом на підписку про невиїзд. Вироком Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2013 року його визнано винним в скоєнні злочину,передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд. 24 жовтня 2013 року апеляційним судом Дніпропетровської області вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу скасовано, справу направлено прокурору Інгулецького району м. Кривого Рогу для проведення додаткового розслідування 02 вересня 2015 року на підставі постанови прокурора прокуратури м. Кривого Рогу кримінальне провадження відносно нього було закрито за п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вважає, що його незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності, внаслідок чого він протягом тривалого часу знаходився під слідством та судом, що призвело до моральних страждань, погіршення стану здоров 'я, а також стосунків з оточуючими людьми, у зв 'язку з чим просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь 3 000 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 400 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органами досудового слідства, прокуратури та суду. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Судові витрати щодо сплати судового збору віднесено на рахунок держави. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_7 змінено, зменшено цей розмір з 400 000 гривень до 100 000 гривень. В іншій частині рішення суду залишено без змін. У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У касаційній скарзі перший заступник прокурора Дніпропетровської області - Р. Сосков просить змінити рішення апеляційного суду, зменшивши розмір моральної шкоди відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду", мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв 'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Як роз 'яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров 'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості . Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Врахуваши обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом тривалого часу під вартою (з 10 листопада 2011 року по 29 жовтня 2012 року), а також під слідством (45 місяців 23 дні), що призвело до порушення нормальних життєвих звязків, апеляційний суд з урахуванням засад розумності та справедливості, дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суд ом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області Р. Соскова та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити. Р ішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.