Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів:

Дем ’ яносова М.В., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,

Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року,

У червні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він обіймав посаду першого заступника голови правління Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (далі - ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках").

05 травня 2015 року його було звільнено з займаної посади на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з порушенням умов контракту.

Посилаючись на те, що звільнення відбулося у період його тимчасової непрацездатності, до закінчення службового розслідування та без витребування пояснень, а також на те, що його вина у порушеннях, виявлених Національним банком України (далі - НБУ), документально не підтверджена, позивач просив визнати звільнення незаконним, поновити його на посаді першого заступника голови правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" з 05 травня 2015 року, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по день поновлення на роботі у сумі 2 857 грн 13 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника голови правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" з 05 травня 2015 року з підстави, передбаченої п. 3.1.3 контракту від 31 січня 2014 року відповідно до п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України на підставі наказу від 05 травня 2015 року № 13-3/04/20-2к.

Поновлено ОСОБА_6 на роботі з 06 травня 2015 року на посаді першого заступника голови правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

Стягнуто з ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2015 року по 14 березня 2016 року у сумі 527 096 грн 16 коп.

Стягнуто з ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" на користь ОСОБА_6 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звільнення позивача проведено без відібрання пояснень, у тексті наказу про звільнення не вказано конкретного порушення позивачем умов контракту, службове розслідування проведено вже після його звільнення і за результатами цього розслідування вини ОСОБА_6 не встановлено.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 31 січня 2014 року між ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" та ОСОБА_6 було укладено трудовий контракт, відповідно до умов якого останній як перший заступник голови правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", що обраний на цю посаду за рішенням Спостережної ради від 31 січня 2014 року на термін три роки, зобов'язався забезпечувати виконання покладених на Правління банку завдань та функцій, передбачених Статутом та Положенням про Правління банку, виконання своїх функціональних обов'язків, визначених головою Правління банку відповідно до наказу про розподіл обов'язків між членами Правління тощо (п. 1.1 контракту).

05 травня 2015 року ОСОБА_6 було звільнено з займаної посади на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з порушенням умов контракту.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, відповідно до п. 2.2.2 трудового договору (контракту) з членом правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" від 31 січня 2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем, керівник (позивач) зобов'язаний виконувати свої функціональні обов'язки, визначені головою правління банку, відповідно до наказу про розподіл обов'язків між членами правління.

Пунктом п. 2.2.4 контракту передбачено, що керівник зобов'язаний організовувати належне виконання структурними підрозділами, загальне (безпосереднє) керівництво якими здійснює керівник, завдань та функцій, визначених відповідними положеннями про структурні підрозділи за наявності таких положень, з дотриманням вимог законодавства України, мети, предмета і цілей діяльності банку, а також здійснювати контроль за їх виконанням.

Відповідно до п. 2.2.7 контракту при виконанні своїх повноважень керівник зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ).

Пункт 3.1.3 вказаного контракту передбачає, що банк має право звільнити керівника у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково за вимогою керівника, у випадку порушень керівником законодавства, умов контракту, а також у випадках, в тому числі, одноразового грубого порушення законодавства чи обов'язків, передбачених трудовим законодавством, умовами цього контракту, що спричинило негативні наслідки.

Відповідно до наказу голови правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" від 28 листопада 2014 року № 01-1/01/53-4 "Про розподіл обов'язків між головою та іншими членами правління ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" до обов'язків позивача, зокрема, було віднесено вирішення питань роботи Управління аналізу та контролю за ризиками, Управління справами, відділу економічного аналізу та контролю за бюджетом.

Організація, функції діяльності відділу управління ризиками управління аналізу та контролю за ризиками визначені положенням про відділ управління ризиками управління аналізу та контролю за ризиками ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

Положенням про відділ управління ризиками управління аналізу та контролю за ризиками ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", затвердженим рішенням Правління банку від 22 липня 20014 року № 35, встановлено, що відповідач здійснює координацію діяльності відділу. Начальник відділу управління ризиками здійснює управління діяльністю відділу та безпосередньо підпорядковується начальнику управління аналізу та контролю за ризиками банку. Серед функцій відділу зазначено підготовка та надання висновків щодо проведення кредитних операцій, розрахунок та подання кредитному комітету банку інформації щодо фінансового стану та лімітів на банки-контрагенти, щоденний моніторинг та контроль виконання нормативів, лімітів, встановлених НБУ, з використанням автоматизованої банківської системи "БАРС-Міленіум", тощо.

Постановою Правління НБУ від 18 грудня 2014 року № 820 (v0820500-14) (далі - Постанова № 820) внесені зміни до порядку формування та зберігання обов'язкових резервів.

Згідно з п. 9 Постанови № 820 (v0820500-14) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залишок коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" в НБУ на початок операційного дня має бути в розмірі, не меншому, ніж загальний обсяг коштів, які перебувають у нього на рахунках 1600 "Кореспондентські рахунки банків" та 1602 "Кошти в розрахунках інших банків".

За приписами пункту 7 Постанови № 820 (v0820500-14) , встановлено граничну кількість випадків недотримання банками щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку протягом трьох періодів утримання поспіль - 10 разів.

За рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 27 квітня 2015 року № 180 встановлено порушення ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" вимог п. 9 Постанови № 820 (v0820500-14) у частині перевищення обсягу коштів, які перебувають у відповідача на рахунках 1600 "Кореспондентські рахунки банків" та 1602 "Кошти в розрахунках інших банків", над залишком коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" в НБУ на початок операційного дня.

Вказані порушення відбулися 01 та 09 квітня 2015 року. За встановлених обставин, комісія НБУ вирішила обмежити здійснення ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" операцій щодо розміщення коштів на кореспондентських рахунках в національній валюті в інших банках, розміщення коштів в інших банках шляхом надання кредитів, розміщення депозитів, придбання цінних паперів.

27 квітня 2015 року відбулося позачергове засідання Спостережної ради ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", на якому прийнято рішення про відсторонення від роботи голови та членів правління банку.

Доповідач з цього питання повідомив Спостережну раду банку про те, що Департаментом банківського нагляду НБУ встановлені порушення банком вимог п. 9 Постанови № 820 (v0820500-14) , також у доповідній записці департаменту відображено факт ризикової діяльності ПАТ "Український професійний банк" із залученням кредитних коштів від ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

На підставі розпорядження НБУ від 28 квітня 2015 року № 203-р з 28 до 30 квітня 2015 року була проведена позапланова інспекційна перевірка ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" за період з 01 квітня до 28 квітня 2015 року.

За результатами такої перевірки складена довідка НБУ від 30 квітня 2015 року, з якої вбачається, що найбільш активно протягом періоду інспектування на міжбанківському ринку банк розміщував кошти у ПАТ "УПБ". Крім того, опосередковане кредитування здійснювалося відповідачем шляхом надання кредитів групі з 10 банків, які у свою чергу надавали кредити ПАТ "УПБ", вказані операції проводилися щоденно. Обсяг операцій з ПАТ "УПБ" перевищував ліміт повноважень посадової особи, що надавала розпорядження на їх проведення (підписант).

Таким підписантом є ОСОБА_7, яку голова Правління банку у межах ліміту своїх повноважень (до 10 % вартості активів, що на 2015 рік становить 106 млн грн) відповідною довіреністю уповноважив укладати договори на проведення операцій з іншими банками.

Вказані схеми опосередкованого кредитування є одним із механізмів, що використовувались відповідачем для приховування реального кредитного ризику на одного контрагента.

Кредитним комітетом встановлені ліміти на проведення активних операцій на міжбанківському ринку для 33 банків-кореспондентів. Усім банкам встановлені ліміти за строковими операціями у сумі, що не перевищує максимально допустимий для банку розмір кредитного ризику на одного контрагента, - до 53 500 тис. грн та лише трьом банкам встановлені ліміти розміщення банком коштів на кореспондентських рахунках, відкритих у ПАТ "Укрексімбанк" у сумі 53 500 тис. грн, у ПАТ "Фідобанк" - 300 000 тис. грн, у ПАТ "УПБ" - 250 000 тис. грн.

Значний кредитний ризик негативно вплинув на стан ліквідності банку. Обсяг операцій, які проводилися відповідачем з ПАТ "УПБ", перевищував ліміт повноважень голови Правління банку на вчинення правочинів, однак їх погодження спостережною радою не проводилося. На вчинення правочинів Головою Правління банку були видані довіреності на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

30 квітня 2015 року відбулося засідання спостережної ради ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", в результаті якого складено протокол № 3.

Зокрема, на засіданні спостережної ради вирішувалося питання про припинення повноважень голови та членів Правління банку, було також вирішено припинити повноваження та звільнити ОСОБА_6 із займаної посади.

Причиною припинення повноважень та звільнення позивача вказано порушення вимог п. 9 Постанови № 820 (v0820500-14) "Про зміну порядку формування та зберігання обов'язкових резервів" у частині перевищення обсягу коштів, які перебувають у відповідача на рахунках 1600 "Кореспондентські рахунки банків" та 1602 "Кошти в розрахунках інших банків" над залишком коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" в НБУ на початок операційного дня.

Встановлене порушення було здійснено неодноразово та зафіксовано Національним банком України станом на 01 та 09 квітня 2015 року.

Зазначені порушення спричинили негативні наслідки для банку у вигляді застосування НБУ заходів впливу шляхом окремих видів здійснюваних банком операцій, зокрема, кредитних операцій на міжбанківському ринку, згідно з рішенням Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем від 27 квітня 2015 року № 180.

На підставі наказу в.о. голови правління ОСОБА_11 від 08 травня 2015 року призначено комісію для проведення службового розслідування, за результатом якого складено акт, датований 29 травня 2015 року.

Комісією з розслідування встановлено порушення законодавства та статуту відповідача щодо повноважень посадових осіб та порядку прийняття рішень про вчинення значних правочинів (ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10), порушення встановлених лімітів на банки-контрагенти (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10), порушення внутрішніх документів банку щодо організації порядку укладення угод та виконання міжбанківських операцій (ОСОБА_7, ОСОБА_8).

Крім того, комісією встановлена неналежна якість управління кредитним ризиком, а саме: неадекватне визначення кредитного ризику, неврахування при розрахунках лімітів оцінки фінансового стану банку-контрагента та його кредитоспроможності і, як наслідок, невідповідність встановлених лімітів граничним значенням кредитного ризику, розрахованим відповідно до вимог законодавства та внутрішніх документів банку; допущення надмірної концентрації кредитного ризику на одного контрагента; відсутність контролю за дотриманням лімітів при виконанні міжбанківських операцій; надання неповної/недостовірної інформації щодо розрахованих розмірів лімітів на засідання кредитного комітету банку. Вказані порушення допущені ОСОБА_6 та ОСОБА_13 - начальником управління аналізу та контролю за ризиками.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Зі приписами ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні контракту.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Статтею 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є угода сторін; закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; підстави, передбачені контрактом, тощо.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) ,вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57- 60, 131- 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Суди попередніх інстанцій на порушення ст. ст. 213- 214 ЦПК України, не визначившись з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, належним чином не обґрунтували своїх висновків щодо необґрунтованості доводів відповідача, не встановили обставин, що мають значення для справи та не дослідили наявних у матеріалах справи доказів, не навели при цьому переконливих доводів їх належності та допустимості, зокрема щодо негативних наслідків у вигляді заходів впливу НБУ, що мали місце для відповідача, стали наслідком, зокрема, неналежного виконання своїх функцій відділом управління ризиками управління аналізу та контролю ризиками, вирішення питань роботи якого було віднесено до обов'язків ОСОБА_6 та не взято до уваги, що зазначені негативні наслідки є результатом не виконання ним п. п. 2.2.2., 2.2.4, 2.2.7 контракту.

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.