Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів:

Дем ’ яносова М.В., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,

Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про визнання протиправними дій посадових осіб та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом, свої позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що 06 листопада 2015 року на підставі договору купівлі-продажу її мати ОСОБА_9 придбала у власність квартиру № АДРЕСА_1 у якій позивач зареєструвала своє місце проживання та місце проживання своєї дитини.

Позивач звернулась до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва") Житлово-експлуатаційної дільниці "Печерська брама" (далі - ЖЕД "Печерська брама") для отримання довідки форми № 3 на вказану вище квартиру, проте їй відмовили з підстав, що квартири із таким номером у будинку не існує, а квартира № АДРЕСА_1 належить іншим особам.

У зв'язку з чим просила визнати протиправними дій посадових осіб КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" щодо відмови ОСОБА_6 у видачі довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ; зобов'язати КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" видати ОСОБА_6 довідку про місце проживання та склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалоюАпеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, позов ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про визнання протиправними дій посадових осіб та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов'язано Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" видати ОСОБА_6 довідку про місце проживання та склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на користь ОСОБА_6 551 грн 20 коп. судового збору.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано весь перелік необхідних документів, проте у видачі довідки про склад сім'ї та зареєстрованих у певному приміщенні осіб необґрунтовано відмовлено.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 06 листопада 2015 року ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру № АДРЕСА_1. Квартира має загальну площу 140,80 кв. м.

Відомості про право власності на квартиру № АДРЕСА_1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до паспортних даних ОСОБА_6, її зареєстрованим місцем проживання є квартира № АДРЕСА_1.

Такі ж відомості про місце реєстрації зазначені у довідці ГУ ДМС України в м. Києві від 03 лютого 2016 року.

15 січня 2016 року позивач звернулась до ЖЕД "Печерська брама" із заявою про отримання довідки форми № 3 на вказану вище квартиру, проте їй відмовили з підстав, що згідно з поверховим планом будинку квартири із таким номером не існує.

Виходом працівників ЖЕД за місцем установлено, що на дверях у квартиру, яка згідно із поверховим планом будинку має № АДРЕСА_1, вивішена табличка "№ АДРЕСА_1".

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Наказом від 22 листопада 2012 року № 1077 (z2109-12) Міністерства внутрішніх справ України затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, яким визначено конкретний перелік документів, який для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг до відповідного центру.

Спільним листом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 1224/чм, № 7/20-1-79 визначено, що суб'єктам господарювання, які надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та молодіжним комплексам, сільським, селищним радам необхідно забезпечити видачу громадянам довідок про склад сім'ї або зареєстрованих у певному приміщенні/будинку осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57- 60, 131- 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Суди попередніх інстанцій на порушення ст. ст. 213- 214 ЦПК України, не визначившись з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, належним чином не обґрунтували своїх висновків щодо необґрунтованості доводів відповідача, не встановили обставин, що мають значення для справи та не дослідили наявних у матеріалах справи доказів, не навели при цьому переконливих доводів їх належності та допустимості, зокрема щодо відсутності квартири № АДРЕСА_1 в поверховому плані житлового будинку, в якому зазначена лише квартири № АДРЕСА_1, а також не з'ясовано, чи має право відповідач видати довідку про об'єкт нерухомості, який в нього на обліку не перебуває.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 130 ЦПК України під час попереднього судового засідання суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі тощо.

Отже, суду першої інстанції необхідно вирішити питання про склад осіб, які беруть участь у справі, та залучити до участі у справі осіб,на права та інтереси яких може вплинути вирішення спірного питання, зокрема щодо ОСОБА_7

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.