У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Пшонки М.П., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій
області про проведення перерахунку розміру пенсії та виплату
різниці за минулий час, за касаційною скаргою управління
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на
ухвалу судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Вінницької області від 6 березня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся в суд з позовом до управління Міністерства.
внутрішніх справ України у Вінницькій області про проведення
перерахунку розміру призначеної пенсії та виплату різниці за
минулий час.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що, незважаючи на внесення
змін у чинне законодавство України щодо грошового забезпечення
осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, відповідачем
не було здійснено перерахунок розміру призначеної йому пенсії.
Зокрема, при нарахуванні йому пенсії не були враховані: надбавка
за особливі умови служби, кваліфікацію, профризик та виконання
особливо важливих завдань, яку він отримував у розмірі 50 % від
грошового забезпечення; щомісячна доплата в розмірі 50 % від суми
пенсії, яка могла б бути нарахована в сумі 98 грн.., введена
Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про умови грошового забезпечення, осіб рядового і начальницького
складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ";
премія в розмірі 33,3 % від розміру всіх видів грошового
забезпечення, встановлена Указом Президента України N 926 від 4
жовтня 1996 ( 926/96 ) (926/96)
року; 100 % надбавка, введена Указом
Президента України від 31 серпня 2001 року № 771 ( 771/2001 ) (771/2001)
"Про
внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №
926" ( 926/96 ) (926/96)
. надбавка за безперервну службу в розмірі 90 %,
передбачена Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389
( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації
Державної прикордонної служби України та Управління державної
охорони України за безперервну службу ". Просив суд зобов'язати
управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій
області провести перерахунок пенсії з урахуванням надбавок,
встановлених указаними вище нормативними актами, з дня призначення
пенсії ОСОБА_1, а саме з 1 травня 1997 року, зобов'язати
відповідача виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням
перерахунку.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 1
листопада 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Вінницької області від 6 березня 2006 року апеляційну скаргу
управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій
області на вказане рішення суду першої інстанції залишено без
розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з ухвалою судді апеляційного суду, управління
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на порушення
судом норм процесуального права та неправильне застосування норм
матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без
розгляду, суддя апеляційного суду виходив із того, що управлінням
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області не
подавалася заява про апеляційне оскарження, а апеляційна скарга
подана з пропуском строку, тобто порушено порядок апеляційного
оскарження, передбачений ч. 1 ст. 294 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
відповідно до вимог якої заяву про апеляційне оскарження рішення
суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається
протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.
Проте з таким висновком погодитися не можна з таких підстав.
З матеріалів, доданих до касаційної скарги, убачається, що 4
листопада 2006 року, згідно зі штампом Замостянського районного
суду м. Вінниці, прийнято заяву управління Міністерства внутрішніх
справ України у Вінницькій області про апеляційне оскарження
рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 листопада
2005 року, яка відсутня в матеріалах справи.
Також із матеріалів справи вбачається, що в апеляційній
скарзі міститься посилання на те, що 4 листопада 2005 року
скаржником подавалася заява про апеляційне оскарження, яке не
взято до уваги суддею апеляційного суду й зроблено передчасні
висновки про порушення управлінням Міністерства внутрішніх справ
України у Вінницькій області порядку апеляційного оскарження
рішення суду першої інстанції.
Крім того, 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс
адміністративного судочинства України (далі - КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
), який визначив повноваження адміністративних судів
щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення
до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного
судочинства.
Частиною 2 ст. 4 цього Кодексу визначено, що юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового
вирішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція
адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття
громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з
публічної служби.
Адміністративні справи, в яких однією із сторін є орган чи
посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова
особа органу місцевого самоврядування, як це передбачено п. 1 ч. 1
ст. 18 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підсудні місцевим загальним судам
як адміністративним судам (п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
).
Отже, спір, що виник між сторонами, є публічно-правовим і
відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд як
судом першої, так і судом апеляційної інстанції повинен був
здійснюватися за нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суди розглянули справу після 1 вересня 2005 року (після
набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) за правилами,
встановленими Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
При викладених обставинах постановлена у справі ухвала без
зміни залишатися не може й підлягає скасуванню, а справа -
направленню до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати
наведене й залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ
України у Вінницькій області задовольнити частково.
Ухвалу судді судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Вінницької області від 6 березня 2006 року скасувати, а
справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й
оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.П. Пшонка
Ю.В. Прокопчук