Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Луспеника Д.Д.,

суддів:

Гулька Б.І.,

Журавель В.І.,

Хопти С.Ф.,

Штелик С.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, закрите акціонерне товариство фінансова група "Страхові традиції", про зобов'язання здійснити зарахування коштів у рахунок погашення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року,

У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), у якому зазначав, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2009 року стягнуто із закритого акціонерного товариства "Фінансова група "Страхові традиції" (далі - ЗАТ "ФГ "Страхові традиції") на користь ПАТ "КБ "Надра" страхове відшкодування у сумі 28 934 грн 77 коп. у рахунок погашення його заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2008 року. Оскільки відповідач не вчиняє відповідних дій на отримання вказаних коштів від страхової компанії та зарахування їх у рахунок погашення кредитної заборгованості, ОСОБА_6 з урахуванням уточнень до позову просив зобов'язати ПАТ "КБ "Надра" зарахувати з 13 грудня 2009 року 28 934 грн 77 коп. страхового відшкодування у рахунок погашення основної суми кредиту за вказаним договором.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2013 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Зобов'язано ПАТ "КБ "Надра" зарахувати з 13 грудня 2009 року 28 934 грн 77 коп. у рахунок погашення ОСОБА_6 основної суми кредиту за кредитним договором від 22 вересня 2008 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Зобов'язано ПАТ "КБ "Надра" зарахувати з 13 грудня 2009 року 28 934 грн 77 коп. у рахунок погашення ОСОБА_6 основної суми кредиту за кредитним договором від 22 вересня 2008 року.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 22 вересня 2008 року між ОСОБА_6 та відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", укладено кредитний договір "Автопакет" № 42/57/08-Ф, згідно з яким позивачу надано кредит у розмірі 22 104 долари 42 центи США на строк до 20 вересня 2013 року для купівлі автомобіля. За кредитні кошти ОСОБА_6 придбав автомобіль марки "GW Hoower", 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

На виконання вимог п. 4.3.17 кредитного договору 22 вересня 2008 року між позивачем та ЗАТ "ФГ "Страхові традиції" укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № ТЗ/003165, вигодонабувачем за яким є ПАТ "КБ "Надра".

25 березня 2009 року за участю застрахованого транспортного засобу сталась дорожньо-транспортна пригода.

Рішенням Подільського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року стягнуто із ЗАТ "ФГ "Страхові традиції" на користь ПАТ "КБ "Надра" страхове відшкодування у сумі 28 934 грн 77 коп. у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором "Автопакет" від 22 вересня 2008 року № 42/57/08-Ф.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення Подільського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року про стягнення із ЗАТ "ФГ "Страхові традиції" на користь ПАТ "КБ "Надра" страхового відшкодування у сумі 28 934 грн 77 коп. у рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором від 22 вересня 2008 року № 42/57/08-Ф, порушуються права останнього на зменшення основної суми кредиту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що кошти у розмірі 28 934 грн 77 коп., які на підставі рішення Подільського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року стягнуто зі страхової компанії як страхове відшкодування, на рахунок ПАТ "КБ "Надра" не надходили, тобто фактично відсутня грошова сума, яку позивач просить зарахувати в погашення боргу за кредитом.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до умов п. 2.2.1 кредитного договору, позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п. 1.2.3.1. цього договору проценти безготівковим перерахуванням або готівковими коштами на поточний рахунок.

Згідно п. 4.3.17. кредитного договору, в день укладення цього договору позичальник зобов'язаний застрахувати предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих банком. Предмет застави обов'язково страхується за програмою повне КАСКО на весь термін кредитування. У договорі страхування вигодо набувачем повинен бути зазначений банк.

На виконання вимог п. 4.3.17 кредитного договору 22 вересня 2008 року між позивачем та ЗАТ "ФГ "Страхові традиції" укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № ТЗ/003165, вигодонабувачем за яким є ПАТ "КБ "Надра".

За змістом ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Таким породженням прав є укладання договору на користь третьої особи.

Згідно із ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Аналогічне положення закріплене статтею 3 Закону України "Про страхування".

Особливість правового стану вигодонабувача (третьої особи, на користь якої укладено договір страхування) полягає в тому, що йому належить право вимагати від страховика виконання обов'язків за укладеним договором.

При цьому відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 636 ЦК України якщо третя особа (вигодонабувач) відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може вимагати виконання договору на користь третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Рішенням Подільського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року страхове відшкодування у сумі 28 934 грн 77 коп. стягнуто на користь банку, який не відмовився від своїх прав вигодонабувача, тобто боржник позбавлений можливості отримати страхове відшкодування та зарахувати отриману суму на погашення боргу за кредитом.

Цільове призначення суми у розмірі 28 934 грн 77 коп. за рішенням суду - погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором. ПАТ "КБ "Надра" не вчиняє дій щодо отримання вказаної суми у примусовому порядку.

За змістом ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (частина перша цієї статті).

Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу).

Разом з тим, встановлення прострочення кредитора з моменту набрання рішенням Подільського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року законної сили не є предметом позову у справі. Позивач просить зобов'язати ПАТ "КБ "Надра" зарахувати з 13 грудня 2009 року 28 934 грн 77 коп. страхового відшкодування у рахунок погашення основної суми кредиту за вказаним договором.

Заявлений позивачем позов не може бути задоволений з огляду на реальну оплатність кредитного договору (п. 2.2.1 кредитного договору - кошти на погашення кредиту мають фактично надходити безготівковим перерахуванням або готівкою на відповідний рахунок у банку).

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що кошти у розмірі 28 934 грн 77 коп. на рахунок ПАТ "КБ "Надра" не надходили, тобто фактично відсутня грошова сума, яку позивач просить зарахувати в погашення боргу за кредитом.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають встановленим у справі обставинам, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно відхилити відповідно до положень ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.