Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
20 вересня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого
Луспеника Д.Д.,
суддів:
Гулька Б.І.,
Журавель В.І.,
Хопти С.Ф.,
Штелик С.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський АкціонернийБанк" про стягнення суми заборгованості за договорами банківського вкладу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") про стягнення суми заборгованості за договорами банківського вкладу.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ОСОБА_8 і ПАТ "ВіЕйБі Банк" 15 листопада 2013 року укладено договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" "Тринадцяти місячний"" в доларах США із щомісячною виплатою процентів. Відповідно до умов цього дговору, вкладник передав банку грошові кошти на рахунок у сумі 60 тис. доларів США шляхом зарахування готівки через касу банку для розміщення на банківському вкладі, що підтверджується квитанцією № 633065 від 15 листопада 2013 року.
13 травня 2014 року між ОСОБА_8 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу "Марафон лояльності максимум доходу" в доларах США із щомісячною виплатою процентів. Відповідно до умов цього договору, вкладник передав банку грошові кошти на рахунок у сумі 2 149 доларів США шляхом зарахування готівки через касу банку для розміщення на банківському вкладі.
15 вересня 2014 року ОСОБА_8 частково відступив йому право вимоги до ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо повернення частини вкладів за договором від 15 листопада 2013 року у розмірі 12 тис.доларів США та за договором від 13 травня 2014 року у розмірі 429 доларів 80 центів США. Про укладення зазначеного договору ОСОБА_8 26 грудня 2014 року було повідомив банк шляхом направлення відповідного повідомлення.
29 грудня 2014 року він звернувся до банку із заявою, в якій просив повернути йому частину вкладів, право вимоги за якими йому відступив ОСОБА_8 31 січня 2015 року відповідачем була надана відповідь про те, що він не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просив стягнути з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на його користь суму заборгованості за договором від 15 листопада 2013 року та договором від 13 травня 2014 року у загальному розмірі 12 429 доларів 80 центів США, що на момент запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" (21 листопада 2014 року) за курсом Національного Банку України становило 187 565 грн 68 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ОСОБА_6 суму заборгованості за договором від 15 листопада 2013 року та договором від 13 травня 2014 року у загальному розмірі 12 429 доларів 80 центів США, що на момент запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" (21 листопада 2014 року) за курсом Національного Банку України становило 187 565 грн 68 коп. Вирішено питання судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що між ОСОБА_8 і ПАТ "ВіЕйБі Банк" 15 листопада 2013 року укладено договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" "Тринадцяти місячний"" в доларах США із щомісячною виплатою процентів. Відповідно до умов цього дговору, вкладник передав банку грошові кошти на рахунок у сумі 60 тис. доларів США шляхом зарахування готівки через касу банку для розміщення на банківському вкладі.
13 травня 2014 року між ОСОБА_8 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу "Марафон лояльності максимум доходу" в доларах США із щомісячною виплатою процентів. Відповідно до умов цього договору, вкладник передав банку грошові кошти на рахунок у сумі 2 149 доларів США шляхом зарахування готівки через касу банку для розміщення на банківському вкладі.
15 вересня 2014 року ОСОБА_8 частково відступив ОСОБА_6 право вимоги до ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо повернення частини вкладів за договором від 15 листопада 2013 року у розмірі 12 тис.доларів США та за договором від 13 травня 2014 року у розмірі 429 доларів 80 центів США. Про укладення зазначеного договору ОСОБА_8 26 грудня 2014 року було повідомив банк шляхом направлення відповідного повідомлення.
29 грудня 2014 року ОСОБА_6звернувся до банку із заявою, в якій просив повернути йому частину вкладів, право вимоги за якими йому відступив ОСОБА_8 31 січня 2015 року відповідачем була надана відповідь про те, що він не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом.
На підставі Постанови Правління Національного Банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", відповідно до якого з 21 листопада 2014 року у ПАТ "ВіЕйБі Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року за № 63 про початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що на момент звернення ОСОБА_6 із позовом до суду у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, а станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції в банку запроваджено процедури ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним і підлягає застосуванню при вирішенні вказаного спору, апеляційний суд виходив із того, що ще до початку процедури ліквідації банку було укладено договір про відступлення права вимоги між вкладником ОСОБА_8 та позивачем ОСОБА_6, заявлено відповідачеві вимоги про повернення частини вкладів.
Погодитися із такими висновками не можна.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Таким чином, якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-350цс17 від 12 квітня 2017 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову, апеляційний суд не звернув уваги на те, що обставини запровадження з 21 листопада 2014 року у ПАТ "ВіЕйБі Банк" тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку унеможливлюють стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . Крім того, у спірних правовідносинах процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" розпочато до звернення позивача із позовом, що суд залишив поза увагою.
З урахуванням викладеного, ухвала апеляційного суду скасовується із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
В.І. Журавель
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик