Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Коротуна В.М., Писаної Т.О.,

МазурЛ.М., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Сокуренко Наталії Вікторівни на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2016 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року,

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 23 березня 2006 року між ПАТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір № DNH4KP71820058, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 1 823 грн 90 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вказаним договором утворилась заборгованість, яка станом на 07 липня 2014 року становила 17 178 грн 86 коп., яку позивач просив суд стягнути з відповідача

Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ "КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 178 грн 86 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2015 року скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2014 року в порядку перегляду заочного рішення, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

У касаційній скарзі представник ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Н.В., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, про застосування якого заявляв відповідач.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 березня 2006 року між ПАТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір № DNH4KP71820058, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 1 823 грн 90 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та строком користування до 23 березня 2007 року.

ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, у зв'язку із чим станом на 07 липня 2014 року заборгованість за договором становила 17 178 грн 86 коп., з яких: 1 823 грн 90 коп. - заборгованість за кредитом; 5 113 грн 61 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 8 947 грн 12 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн - штраф (фіксована частина); 794 грн 23 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Враховуючи, що кредит надавався відповідачу зі строком користування до 23 березня 2007 року, при цьому порядок погашення кредитної заборгованості встановлювалась щомісячно з 21 по 28 число, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду із даним позовом у липні 2014 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися із характером спірних правовідносин, надали їм правову оцінку, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Доводи представника ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Н.В. у касаційній скарзі стосовно права банку на стягнення процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором є помилковими, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаним договором, строк дії якого закінчився 23 березня 2007 року, а тому відповідно до ст. 266 ЦК України позовна давність сплила і до вимоги про стягнення процентів та штрафних санкцій.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Сокуренко Наталії Вікторівни відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2016 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.