Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Червинської М.Є.,

суддів:

Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_8 08 жовтня 2015 року він як спадкоємець першої черги звернувся за місцем свого проживання в м. Волноваха Донецької області з заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 Однак приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Качан В.О. 23 жовтня 2015 року позивача повідомлено про наявну розбіжність в прізвищах спадкодавця та спадкоємця і запропоновано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин з померлим.

Таким чином, не маючи можливості прийняти спадщину в установленому законом порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, вказавши, що останній є його рідним батьком.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення.

Встановлено факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Новоград-Волинському Житомирської області помер ОСОБА_8 (а. с. 7).

08 жовтня 2015 року, тобто у передбачений законом строк, ОСОБА_6 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_8

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Новоград-Волинського нотаріального округу Качан В.О. від 23 жовтня 2015 року № 568/02-14 встановлено розбіжності в прізвищі спадкодавця та спадкоємця, у зв'язку з чим ОСОБА_6 рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин.

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_8

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 лютого 2016 року заяву ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 235 ЦПК України залишено без розгляду.

Тому ОСОБА_6 у лютому 2016 року звернувся до суду з аналогічною заявою в порядку позовного провадження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що немає необхідності у встановленні юридичного факту родинних відносин в судовому порядку, оскільки невірне написання прізвища позивача через неоднаковий переклад з російської мови на українську при оформленні ним паспорта, не є підставою для звернення до суду.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд правильно виходив із того, що позивач звернувся до суду з метою вирішення питання права власності на спадкове майно, однак розбіжності в прізвищах спадкодавця та його як спадкоємця першої черги позбавляють його можливості реалізувати своє право.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_6 є сином померлого ОСОБА_8 та немає можливості прийняти спадщину в установленому законом порядку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про задоволення позову та встановлення факту родинних відносин.

Твердження ОСОБА_7 про те, що позивач не має права на спадкування після смерті ОСОБА_8, оскільки вона є єдиним його спадкоємцем за заповітом, на правильність висновків апеляційного суду не впливає так як вирішення цього питання знаходиться за межами цього спору.

На підставі вказаного колегія суддів вважає, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.