Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 4 серпня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона є онукою ОСОБА_5, після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина. При зверненні 4 листопада 2011 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для її подання. Позивачка вважала причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, оскільки вона є інвалідом ІІ групи, має важке захворювання, тому просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 8 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 4 серпня 2016 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю у два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання нею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті ОСОБА_5

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущений без поважних причин.

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки обставини щодо стану її здоров'я, які існували в період перебігу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, позбавили її можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори.

Зазначені висновки суду є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону. При цьому доказам, що подані сторонами, суд дав належну правову оцінку (ст. 212 ЦПК України).

Судом установлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю якої є ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відтак, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5 сплив 12 серпня 2015 року.

ОСОБА_4, син померлої ОСОБА_5, звернувся до Острозької районної державної нотаріальної контори Рівненської області із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку 7 квітня 2015 року.

4 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про прийняття спадщини до Острозької районної державної нотаріальної контори Рівненської області, тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку, у зв'язку з чим їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповіднодо ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, якийпропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Судом встановлено, що з 28 січня 2015 року згідно з довідкою серії 10ААВ № 657323 до акту огляду Фрунзенської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_3 була встановлена ІІ група інвалідності терміном до 1 січня 2016 року.

27 березня 2015 року ОСОБА_3 проходила магнітно-резонансну томографію головного мозку у товаристві з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" у м. Харкові.

У консультативних висновках спеціаліста від 15 квітня 2015 року, 6 червня 2015 року та 12 серпня 2015 року державної установи "Інститут неврології психіатрії та наркології" Національної академії медичних наук України ОСОБА_3 встановлено діагноз: розсіяний склероз, цереброспінальна форма, ремітуючий вид проходження із загостреннями, з мозочково-атактичними розладами, лікворо-гіпертензійним та астенічним синдромами.

Епікризом № 13412 підтверджується діагноз ОСОБА_3, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в Центральній міській лікарні у м. Рівне у відділенні загальної неврології з 10 по 16 липня 2015 року.

Вирішуючи питання про визначення ОСОБА_3 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, апеляційний суд правильно виходив із того, що стан здоров'я позивачки в період перебігу строку для прийняття спадщини, визначеного ст. 1272 ЦК України, позбавив її можливості вчасно звернутися із відповідною заявою до нотаріальної контори. При цьому суд зазначив, що наведені позивачкою причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язаними з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 4 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.