Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року,

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2008 року із ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким відповідачу було надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмір 3 тис. доларів США зі сплатою 19,2% річних на суму залишку заборгованості. Оскільки умови договору відповідачем належним чином не виконувалися, утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 752 долари США 98 центів. На вимоги банку щодо сплати вказаної суми заборгованості відповідач не реагував.

У звґязку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банку вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 6 752 доларів США 98 центів, що в гривневому еквіваленті становить 161 261 грн 16 коп., та є заборгованістю за кредитним договором від 14 березня 2008 року станом на 30 листопада 2015 року,

в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 2 869 доларів США 18 центів; заборгованість за відсотками в сумі 6 168 доларів США; заборгованість за пенею та комісією в сумі 1 551 доларів США 29 центів; штраф (фіксована частина) в сумі 20 доларів США 94 центів; штраф (відсоток від суми заборгованості) в сумі 320 доларів США 57 центів, без врахування заборгованості, яка була визначена судовим наказом Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року у розмірі 4 177 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із заочним рішенням міського суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що ухвалою суду від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху для подання заявником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оплати судового збору протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, але у встановлений строк недоліки скарги ним не усунуто.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, а саме подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Судом установлено, що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4,. отримав зазначену ухвалу апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху 25 серпня 2016 року (а.с. 80), тобто тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги спливав 24 вересня 2016 року.

Разом з тим, ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження була постановлена апеляційним судом Вінницької області 20 вересня 2016 року, тобто до закінчення строку для усунення недоліків, встановленого судом. Посилання суду на те, що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, отримав ухвалу апеляційного суду про усунення недоліків 15 серпня 2016 року, не підтверджуються матеріалами справи.

Отже, посилання апеляційного суду на те, що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не виконав вимоги ухвали, є передчасними.

Колегія суддів виходить з того, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 рокускасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.