У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Барсукової В.М., Григор'євої Л.I.,-
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1до фермерського господарства "Золота рибка" про
розірвання договору оренди земельної частки й витребування
земельної ділянки та зустрічним позовом фермерського господарства
"Золота рибка" до ОСОБА_1про зобов'язання переукласти договір
оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Миколаївської області від 24 січня 2007 року ( rs919552 ) (rs919552)
,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 17 листопада
2006 року первісний позов задоволено частково, в задоволенні
зустрічного позову відмовлено. Постановлено зобов'язати фермерське
господарство "Золота рибка" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку
площею 6,86 га в межах території Болеславчицької сільської ради
Первомайського району Миколаївської області, яка належить ОСОБА_1
на підставі державного акта на право приватної власності на землю,
серія МК № 2041459, виданого 11 листопада 2004 року на підставі
розпорядження Первомайської районної державної адміністрації
Миколаївської області № 301-р від 11 жовтня 2004 року.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області від 24 січня 2007 року
( rs919552 ) (rs919552)
рішення місцевого суду в частині зобов'язання
повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку скасовано, у
задоволенні цих вимог відмовлено. В решті - рішення суду залишено
без зміни.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції й залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на
порушення апеляційним судом норм процесуального права та
неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Згідно з п. 3 Указу Президента України "Про невідкладні
заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки"
від 3 грудня 1999 року № 1529/99 ( 1529/99 ) (1529/99)
сертифікат на право
на земельну частку (пай) визнано правовстановлюючим документом, що
засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися
земельною часткою.
Законом України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
визначено форму
та умови договору оренди землі, порядок його укладення, передачі
об'єкта оренди і чинності договору (ст.ст. 13-18). Встановлено, що
строк дії договору оренди землі визначається за угодою сторін (ст.
19). Передбачено порядок і підстави припинення і поновлення
договору оренди землі (ст.ст. 31-34), які не містять такої
підстави припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного
з використанням сертифіката на право на земельну частку (пай), як
одержання державного акта на право приватної власності на земельну
ділянку.
Згідно з Перехідними положеннями цього Закону
громадяни-власники сертифікатів на право на земельну частку (пай)
до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають
право укладати договори оренди земель сільськогосподарського
призначення, а після виділення землі в натурі (на місцевості)
договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта
на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і
раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
припинення дії договору оренди допускається лише у випадках,
визначених цим Законом.
Відповідно до Перехідних положень Закону України "Про оренду
землі" ( 161-14 ) (161-14)
одержання акта на право власності на земельну
ділянку особою, яка передала до цього земельну ділянку в оренду на
підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), не тягне
за собою припинення цього договору, а лише вимагає переоформлення
його на попередніх умовах.
Тому апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних
вимог, обгрунтовано виходив з того, що отримання позивачем акта на
право власності на земельну ділянку не тягне за собою припинення
договору оренди земельної частки частки (паю), укладеного між
сторонами на підставі сертифіката на право на земельну частку
(пай).
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість
постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у
суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.
Оскільки доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав
для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм
матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст.
338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
як підстави для скасування
рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну
скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення колегії суддів
судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської
області від 24 січня 2007 року ( rs919552 ) (rs919552)
залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.М. Барсукова
Л.I. Григор'єва