Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Квартал" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою його представником - ОСОБА_5, на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року,

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Квартал" (далі - ТОВ "Агентство нерухомості "Квартал") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 16 листопада 2013 року між товариством та ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг, за умовами якого товариство надало відповідачу послуги з пошуку нерухомості для її придбання, а саме однокімнатної квартири у районі Нові дома у м. Харкові.

По вищевказаним параметрам товариством було знайдено чотири квартири, які були оглянуті ним разом із представником товариства, серед зазначених квартир оглянуто, у тому числі квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується актом огляду об'єкта нерухомості від 16 листопада 2013 року. 29 листопада 2013 року відповідач на підставі договору купівлі-продажу придбав у власність зазначену квартиру. Проте в односторонньому порядку відмовився сплатити товариству вартість послуг з пошуку нерухомості за вказаним договір про надання послуг, яка складає 135 тис. грн. Крім того, умовами договору про надання послуг передбачено, що у разі несвоєчасної сплати за надані товариством послуги замовник зобов'язаний сплатити штраф товариству у розмірі 30 % від вартості послуг. Позивач вважав, що такими діями ОСОБА_4 порушено його права.

Ураховуючи викладене, ТОВ "Агентство нерухомості "Квартал" просило суд стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства заборгованість за договором про надання послуг від 16 листопада 2013 року у розмірі 17 550 грн, з яких: 13 500 грн сума основного боргу, 4 050 грн штраф.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року, позов ТОВ "Агентство нерухомості "Квартал"задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Агентство нерухомості "Квартал" заборгованість за договором про надання послуг від 16 листопада 2013 року у розмірі 17 550 грн, з яких: 13 500 грн сума основного боргу, 4 050 грн штраф. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов ТОВ "Агентство нерухомості "Квартал", суди, вірно застосувавши положення ст. ст. 901- 903 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг не виконано, а саме не оплачено надані йому послуги у розмірі та в порядку, що встановлені договором, унаслідок чого наявні підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь товариства заборгованість за цим договором та штрафні санкції, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), щодо підписання ним одного з екземплярів спірного договору про надання послуг під тиском. Крім того, апеляційним судом було оглянуто оригінали вказаного договору про надання послуги та акту огляду об'єкту нерухомості, які містять підпис позивача.

Посилання касаційної скарги на те, що районний суд розглянув справу без належного повідомлення відповідача, не є підставою для скасування законного й обґрунтованого судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд (ст. 307 ЦПК України), а в апеляційній інстанції ОСОБА_4 реалізував свої процесуальні права.

Доводи касаційної скарги про застосування позовної давності безпідставні, оскільки таким надано належну правову оцінку при перегляді справи в апеляційному порядку, а, крім того, заява про застосування позовної давності подається лише в районний суд (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану його представником - ОСОБА_5, відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.