Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євграфової Є.П., Кадєтової О.В., Карпенко С.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - П'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила визнати недійсними заповіт від 11 травня 2006 року, складений ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Бєлломі О.В., реєстровий № 3-684.

На обґрунтування заявлених вимог указувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_9, після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, садовий будиночок з господарськими будівлями та спорудами в господарському товаристві "Імпульс" масив "Дружба" по АДРЕСА_2 Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, земельну ділянку площею 0,05 га на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. Спадкоємцями першої черги за законом є вона та ОСОБА_5 Звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері, дізналася, що за життя її мати склала заповіт на користь ОСОБА_5 Вважала заповіт недійсним, оскільки підпис та запис на вказаному заповіті не належать її матері.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року у даній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 03 серпня 2016 року № 6670/6671/16-32, підписи від імені ОСОБА_9 у графі "Підпис" у першому та другому примірниках заповіту, який складено від імені ОСОБА_9 та посвідчено 11 травня 2006 року державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Бєлломі О.В., у графі "Розписка про одержання оформленого документа", номер нотаріальної дії № 3-684, дата 11 травня 2006 року, у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій П'ятої Київської державної нотаріальної контори, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

Рукописні записи "Цей заповіт прочитано мною в голос, та особисто підписаний", "ОСОБА_9." у першому та другому примірниках заповіту, який складено від імені ОСОБА_9 та посвідчено 11 травня 2006 року державним нотаріусом П'ятої Київської нотаріальної контори Бєлломі О.В., виконано ОСОБА_9

Підписи від імені ОСОБА_9 у графі "Підпис" у першому та другому примірниках заповіту, який складно від імені ОСОБА_9 та посвідчено державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Бєлломі О.В., у графі "Розписка про одержання оформленого документу", номер нотаріальної дії № 3-684, дата 11 травня 2006 року у реєстрі для реєстрації нотаріальної дії П'ятої київської державної нотаріальної контори, виконано ОСОБА_9

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що висновок судової експертизи містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.

Оцінивши висновок судової експертизи за правилами ст. 212 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.