Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року,

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору, з подальшими змінами та доповненнями, від 24 травня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_4, останній отримав кредит у розмірі 85 000 доларів США на умовах, визначених договором, строком повернення до 24 травня 2017 року.

19 квітня 2012 року було укладено договори про внесення змін та доповнень № 2, № 3 та № 4 до раніше укладеного кредитного договору. На підставі даних договорів було зміненорозмір простроченої заборгованості за кредитом на дату його укладання,продовжено термін користування кредитом до 24 травня 2030 року; затверджений графік погашення заборгованості суми кредиту у розмірі 96 681, 25 доларів США; змінено розмір процентів за користування кредитом та суми ануїтетного платежу.

25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ"Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за даним кредитним договором.

Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень до нього, станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 2 229 714,98 грн, яку позивача просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" 1 996 717, 13 грн заборгованості по кредиту, 203 530, 47 грн заборгованості по процентах, 29 258, 03 грн пені, 185,02 грн річних від простроченої заборгованості по кредиту, 24,33 грн річних від простроченої заборгованості по процентах. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із доведеності позивачем факту неналежного виконання позичальником своїх грошових зобов'язань взятих ним на підставі кредитного договору.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 24 травня 2007 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 85 000 доларів США зі спалтою 14% річних, строком повернення до 24 травня 2017 року.

19 квітня 2012 року між сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору, згідно з положенням п. 1.1. якого розмір простроченої заборгованості за кредитом на дату укладання складає 71 510 доларів США, а по процентах 25 171,25 доларів США. Крім того, сторони змінили термін користування кредитом до 24 травня 2030 року.

Додатком № 3 затверджено графік погашення заборгованості суми кредиту у розмірі 96 681, 25 доларів США.

19 квітня 2012 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору, згідно умов якого позичальник зобов'язаний сплачувати в термін до 10 числа кожного наступного місяця фіксований платіж у розмірі 1 226,96 доларів США.

Відповідно до п. п. 8.1 договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом банк нараховує відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. п. 8.2 за порушення зобов'язань, передбачених п. п. 5.5, 5.8 цього договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від суми кредиту.

Того ж дня сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору, яким було змінено розмір процентів за користування кредитом: 14% річних за період від дати укладання цього договору по 19 квітня 2012 року включно; 8% річних за період за користування кредитом з 20 квітня 2012 року по 9 березня 2013 року;

10% річних за період за користування кредитом з 10 березня 2013 року по 9 березня 2014 року; 11,90% річних за період за користування кредитом з 10 березня 2014 року по 9 березня 2015 року; 15,38% річних за період за користування кредитом з 10 березня 2015 року по 24 травня 2030 року.

Згідно п. 2 договору позичальник зобов'язаний сплачувати з 10 червня 2012 року в термін до 10 числа кожного наступного місяця фіксований платіж у розмірі 844,18 доларів США.

Починаючи з 10 квітня 2013 року в термін до 10 числа кожного наступного місяця фіксований платіж у розмірі 960,98 доларів США, з 10 квітня 2014 року в термін до 10 числа кожного наступного місяця фіксований платіж у розмірі 1073,60 доларів США, з 10 квітня 2015 року в термін до 10 числа кожного наступного місяця фіксований платіж у розмірі 1284,44 доларів США.

25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором, за умовами якого позивач набув права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Пред'являючи позов, ПАТ "Дельта Банк" посилалось на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, що привело до утворення заборгованості, яка в добровільному порядку сплачена не була.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України (435-15) зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ "Дельта Банк", суди на підставі наданих сторонами доказів, яким дали оцінку в порядку ст. 212 ЦПК України, встановили фактичні обставини справи та вірно виходили з того, що правовідносини сторін випливають з кредитного договору. Оскільки позичальник виконував обов'язки, покладені кредитним договором, неналежним чином, банк має право на повернення коштів у судовому порядку.

Доводи касаційної скарги про розгляд справи в апеляційній інстанції за відсутності відповідача не є підставою для скасування ухваленого рішення, оскільки неявка сторони, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи відповідно до норми ст. 305 ЦПК України.

Слід відмітити, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та його представник належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи апеляційним судом, про що свідчать їх клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 192,193 ).

Посилання в касаційній скарзі на відсутність повноважень представника позивача та не підтримання у зв'язку з цим позовної заяви були предметом перевірки апеляційним судом відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, відхилені з наведенням відповідних мотивів.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.