Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Імперіал ЛТД" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до кредитної спілки "Імперіал ЛТД" про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до кредитної спілки "Імперіал ЛТД" про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до кредитної спілки "Імперіал ЛТД" про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Луганської області від 15 лютого 2017 року,

У червні 2016 року кредитна спілка "Імперіал ЛТД" (далі - КС "Імперіал ЛТД") звернулась до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на її користь заборгованість за кредитним договором № 491 від 27 листопада 2013 року у розмірі 98 581 грн 63 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на її користь заборгованість за кредитним договором № 491 від 27 листопада 2013 року у розмірі 98 581 грн 63 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на її користь заборгованість за кредитним договором № 491 від 27 листопада 2013 року у розмірі 98 581 грн 63 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на її користь заборгованість за кредитним договором № 491 від 27 листопада 2013 року у розмірі 98 581 грн 63 коп.

На обґрунтування позовних позивач посилався на те, що 27 листопада 2013 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 491, відповідно до умов якого кредитна спілка надала останній грошові кошти в розмірі 40 300 грн строком на 24 місяці зі сплатою 70 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Вказав, що того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ним, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з кожним окремо було укладено договори поруки № 491нп/1, № 491нп/2, № 491нп/3 та № 491нп/4, відповідно до умов яких поручителі зобов'язувались перед ним відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року.

Проте, ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 98 581 грн 63 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

У серпні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до КС "Імперіал ЛТД", який уточнила у процесі розгляду справи і остаточно просила припинити договір поруки № 491нп/3, укладений 27 листопада 2013 року між нею та відповідачем.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалась на те, що 27 листопада 2013 року між нею та КС "Імперіал ЛТД" було укладено договір поруки № 491нп/3, відповідно до умов якого вона як поручитель зобов'язувалась перед відповідачем солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року.

Вказала, що у спірному договорі поруки не вказано строк, після якого порука припиняється, тому до вказаного договору підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, за якою порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до графіку платежів останньою датою платежу є 27 листопада 2015 року.

Зазначила, що відповідач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів тільки 13 червня 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв'язку з чим просила припинити поруку.

У серпні 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічними позовами до КС "Імперіал ЛТД", які уточнили у процесі розгляду справи, і остаточно просили припинити договори поруки № 491нп/2 та № 491нп/1, укладені 27 листопада 2013 року між ними та відповідачем.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог посилались на те, що 27 листопада 2013 року між ними та КС "Імперіал ЛТД" було укладено з кожним окремо договори поруки № 491нп/1 та № 491нп/2, відповідно до умов яких вони як поручителі зобов'язувались перед відповідачем солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року.

Вказали, що у спірному договорі поруки не вказано строк, після якого порука припиняється, тому до вказаного договору підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, за якою порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до графіку платежів останньою датою платежу є 27 листопада 2015 року.

Зазначили, що відповідач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів тільки 13 червня 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв'язку з чим просили припинити поруку.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 05 грудня 2016 року позовні вимоги КС "Імперіал ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року в розмірі 98 581 грн 63 коп., яка складається із: основна сума боргу в розмірі 39 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 59 581 грн 63 коп.

В задоволенні позовних вимог КС "Імперіал ЛТД" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.

Припинено поруку за договором поруки, укладеним 27 листопада 2013 року між КС "Імперіал ЛТД" та ОСОБА_6 за № 491нп/2 в забезпечення кредитного зобов'язання ОСОБА_4 за договором кредитної лінії від 27 листопада 2013 року № 491нп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Припинено поруку за договором поруки, укладеним 27 листопада 2013 року між КС "Імперіал ЛТД" та ОСОБА_5 за № 491нп/1 в забезпечення кредитного зобов'язання ОСОБА_4 за договором кредитної лінії від 27 листопада 2013 року № 491нп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.

Припинено поруку за договором поруки, укладеним 27 листопада 2013 року між КС "Імперіал ЛТД" та ОСОБА_7 за № 491нп/3 в забезпечення кредитного зобов'язання ОСОБА_4 за договором кредитної лінії від 27 листопада 2013 року № 491нп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу КС "Імперіал ЛТД" задоволено, рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 05 грудня 2016 року змінено, скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог КС "Імперіал ЛТД" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором в розмірі 98 581 грн 63 коп., яка складається із: основна сума боргу - 39 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 59 581 грн 63 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором в розмірі 98 581 грн 63 коп., яка складається із: основна сума боргу - 39 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 59 581 грн 63 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором в розмірі 98 581 грн 63 коп., яка складається із: основна сума боргу - 39 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 59 581 грн 63 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором в розмірі 98 581 грн 63 коп., яка складається із: основна сума боргу - 39 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 59 581 грн 63 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 до КС "Імперіал ЛТД" про визнання договорів поруки № 491нп/1, № 491нп/2 та № 491нп/3 від 27 листопада 2013 року припиненими та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9., ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанцій і залишити в силі рішення місцевого суду.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог КС "Імперіал ЛТД", виходив із того, що ОСОБА_4 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КС "Імперіал ЛТД" до поручителів та задовольняючи їх зустрічні позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку про пропуск кредитором шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителів, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-18цс16 та виходив з того, що останній строк повернення суми кредиту згідно графіку платежів за кредитним договором встановлено 27 листопада 2015 року, дійшовши обґрунтованого висновку, що порука за кредитним договором № 491нп від 27 листопада 2013 року не припинена, оскільки КС "Імперіал ЛТД" звернулася до суду 21 червня 2016 року, тобто у межах передбаченого п. 5.2 договору поруки трирічного строку.

Докази та обставини, на які посилаються заявники у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до незгоди заявників з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки.

З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 15 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.