759/10923/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом про визнання зазначеного договору недійсним - 14.09.2017 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року,

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 травня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 54 000 доларів США з кінцевим строком погашення до 30 травня 2027 року шляхом сплати щомісячних платежів. Відповідач за первісним позовом належним чином не виконала своїх кредитних зобов'язань, внаслідок чого станом на 28 травня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 32 910,51 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складає 692 437,21 грн. та складається з: 28 419,03 доларів США заборгованості за кредитом, 1 798,95 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 756 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 358,05 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 11,88 доларів США штрафу (фіксована частина), 1 566,60 доларів США штрафу (процентна частина).

Враховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_4 вказану вище заборгованість.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог, ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що укладений в іноземній валюті кредитний договір суперечить вимогам законодавства. Графік погашення заборгованості за кредитним договором не має детального розпису вартості кредиту у гривні, що є порушенням істотних умов договору, а також позичальником не було отримано висновок підрозділу управління ризиками банку про розрахунки інфляційних очікувань та валютних коливань перед укладенням договору. Уклавши кредитний договір у доларах США, банк всі ризики валютних коливань та знецінення національної валюти поклав на позичальника, тобто споживача кредитних послуг. Також зазначила, що нею було сплачено 61 501,03 доларів США, тобто вона виконала свої зобов'язання перед банком в повному обсязі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила: визнання кредитний договорів та договору іпотеки, який був укладений з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, недійсними; визнати її зобов'язання за вказаним кредитним договором виконаними; зобов'язати банк відмінити обмеження обтяження предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" борг за кредитним договором від 30 травня 2007 року в розмірі 32 910,51 доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 776 358,93 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 30 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу за первісним позовом кредит у розмірі 54 000 доларів США на термін до 30 травня 2027 року, а позичальник зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця у період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за: кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрати згідно умов цього договору.

Згідно кредитного договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач за первісним позовом сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 30 травня 2007 року по 30 травня 2027 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії на наступні цілі: на придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 у сумі 54 000 доларів США. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.4, та винагороди, розраховані відповідно до пунктів 1.1,3.7 цього договору.

У разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі), передбаченого графіком погашення заборгованості, на 120 календарних днів, позичальник зобов'язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Згідно з 7.9 кредитного договору невід'ємними додатками до даного договору є додаток 1 - графік погашення кредиту.

31 січня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 30 травня 2007 року, відповідно до умов якого п. 4.1 кредитного договору сторони виклали в наступній редакції: "у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вище зазначеної пені банком не нараховується. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати". Пункти 3.2 та 7.4 кредитного договору визнано такими, що втратили чинність з моменту підписання цього додаткового договору. Пункт 3.8 кредитного договору викладено в наступній редакції: "при непогашенні кредиту в строки, зазначені пунктами 7.1 та 2.3.3 цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою". Всі інші пункти кредитного договору залишаються без змін.

ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується заявою на видачу готівки від 30 травня 2007 року.

Відповідач з 14 грудня 2014 року неналежним чином не виконував умови кредитного договору, перестав сплачувати відсотки, визначені умовами кредитного договору за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 28 травня 2015 року становить 32 910,51 доларів США та складається з: 28 419,03 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 798,95 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 756,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 358,05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,88 доларів США - штраф (фіксована частина); 1 566,60 доларів США - штраф (процентна частина).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені Постановою Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року (z0541-07) , встановлюють надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що позичальником порушено умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка і повинна бути стягнута на користь кредитора. Кредитний договір було укладено в письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. ОСОБА_4 на момент укладення договору була вільною у виборі валюти кредитування, бажала такого кредиту, не заявляла додаткових вимог щодо нього, тривалий час виконувала умови договору.

Отже, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.