Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року,

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за час перебування у шлюбі сторони мають малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідача будь-якої допомоги на утримання сина не дає та матеріально їх не забезпечує, хоча офіційно працевлаштований.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила і стягнути з ОСОБА_5 аліменти на її користь на утримання ОСОБА_7 у розмірі ј частки усіх видів його заробітку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не меншому ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 вересня 2016 року і до повноліття.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, мають одного малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 проживає окремо від сина.

Сторони у справі працюють, ОСОБА_4 працює вихователем у ДНЗ № 19 м. Кам'янець-Подільського, відповідач працює у військовій частині АОЗЗЗ, військовослужбовець, учасник бойових дій.

Відповідно до довідки від 21 жовтня 2016 року середня заробітна плата ОСОБА_5 з квітня по вересень 2016 року становить 9 357,20 грн.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, врахувавши дохід відповідача, дійшов вірного висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на одну дитину в розмірі 1/5, всіх видів заробітку.

Отже, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову частково. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.