Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Мостової Г.І.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" (далі - ТОВ ""Євролізинг Україна") про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № д 00952 від 11 грудня 2015 року з Додатками № 1 та № 2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" та ОСОБА_6.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 451 200 грн та судовий збір в сумі 4 512 грн, всього - 455 712 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" задоволено.

Скасовано заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі № 357/749/16-ц, 2/357/1159/16 за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № д 00952 від 11 грудня 2015 року з Додатками № 1 та № 2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" та ОСОБА_6.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 451 200 грн та судовий збір в сумі 4 512 грн, всього - 455 712 грн.

Не погодившись із заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2016 року, ТОВ "Євролізинг Україна" оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2016 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

У касаційній скарзі ТОВ "Євролізинг Україна" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд виходив з того, що відповідач в загальному порядку оскаржила заочне рішення, яке не переглядалося районним судом за заявою відповідача в порядку ст. 228 ЦПК України, що є підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги та повернення її відповідачу для виконання вимог ст. ст. 228, 232 ЦПК України.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, у березні 2016 року ТОВ "Євролізинг Україна" звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2016 року заяву ТОВ "Євролізинг Україна" задоволено.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 13 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із заочним рішенням, 04 липня 2016 року ТОВ "Євролізинг Україна" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України). ЦПК України (1618-15) встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (статті 228-232), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (стаття 232).

Відповідно до частини третьої статті 232 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Наявність права на апеляційне оскарження повторного заочного рішення означає можливість ухвалення такого рішення відповідно до загальних законодавчих вимог, які визначають умови заочного рішення та процедуру розгляду справи в заочному порядку.

Повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення по суті та функціонально є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд відмовив у прийняті апеляційної скарги відповідача на заочне рішення районного суду з підстави недотримання ним встановленого статтями 228- 232 ЦПК України порядку перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив.

Проте апеляційний суд залишив поза увагою те, що оскаржуване заочне рішення є повторним у цій справі, тому підлягає оскарженню в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, що передбачено частиною третьою статті 232 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з порушенням вимог частини третьої статті 232 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2478цс15.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2016 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.