205/6116/16-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 13.09.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2017 року,

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Кристалбанк" (дала - ПАТ "Кристалбанк") звернулось до суду зі скаргою, в обґрунтування якої заявник зазначав те, що 02 квітня 2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська винесено судовий наказ у цивільній справі № 2н-399/2010, яким задоволено заяву ПАТ "Терра Банк" до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 964 041 грн 07 коп. та судовий збір в розмірі 850 грн з кожного. 11 травня 2012 року Ленінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі судового наказу відкрито виконавче провадження № 32761168. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2016 року змінено стягувача у відповідному виконавчому провадженні з ПАТ "Терра Банк" на ПАТ "Кристалбанк".

04 серпня 2016 року ПАТ "Кристалбанк" з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стало відомо, що постановою головного державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 22 грудня 2015 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із тим, що транспортні засоби боржника не розшукані співробітниками Міністерства внутрішніх справ України більше року з дня оголошення розшуку.

Вказуючи на те, що боржник ОСОБА_6 має у власності нерухоме майно, на яке державний виконавець може вчинити стягнення в рахунок погашення заборгованості та вважаючи, що дії державного виконавця з приводу повернення виконавчого документу стягувачу є протиправними, ПАТ "Кристалбанк" просило суд поновити строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 32761168 від 22 грудня 2015 року; визнати дії головного державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про повернення судового наказу №2н-399 від 20 травня 2010 року стягувачу неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №32761168 від 22 грудня 2015 року та зобов'язати Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ провести дії з примусового виконання судового наказу №2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2017 року скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року.

Постановлено нову ухвалу, якою скаргу публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.

Поновлено публічному акціонерному товариству "Кристалбанк" строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 32761168 від 22 грудня 2015 року.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з повернення судового наказу № 2н-399 від 20 травня 2010 року стягувачу.

Скасовано постанову головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 32761168 від 22 грудня 2015 року.

Зобов'язано Ленінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести дії з примусового виконання судового наказу №2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржене рішення скасувати та хвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Кристалбанк".

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, згідно з ч.1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Судами встановлено, що на виконанні у Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ перебував виконавчий лист №2н/399, виданий 20 травня 2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Терра Банк" загальної заборгованості в розмірі 964 921 грн 07 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 23 лютого 2016 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме: стягувача ПАТ "Терра Банк" на ПАТ "Кристалбанк", в ході примусового виконання судового наказу №2н-399/2010, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 02 квітня 2010 року по цивільній справі за заявою ПАТ "Терра Банк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_7, ОСОБА_6

Державним виконавцем в результаті вжитих заходів транспортні засоби боржника не розшукані співробітниками Міністерства внутрішніх справ України більше року з дня оголошення розшуку, за виконавчим документом частково стягнуто та перераховано стягувачу 54 313 грн 37 коп., у зв'язку з чим, виконавче провадження було завершено, а виконавчий лист щодо солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Терра Банк" загальної заборгованості в розмірі 964 921 грн 07 коп., було повернуто з підстав передбачених п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_6 перебуває 1/2 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відмовляючи в задоволенні скарги ПАТ "Кристалбанк", суд першої інстанції виходив з того, що підстави для скасування постанови Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 грудня 2015 року відсутні, оскільки дії державного виконавця відповідають вимогам ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом встановлених законодавством строків.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що виконавчі дії повинні бути повного мірою направлені на виконання рішення суду й можуть бути припинені лише за наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, тобто відсутність коштів та майна, за рахунок яких можливо примусово виконати рішення суду. Установивши наявність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець неправомірно не вчинив усіх необхідних виконавчих дій та безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу, у зв'язку із чим скарга ПАТ "Кристалбанк" підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням суду апеляційної інстанції та переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України).

Враховуючи те, що справу судом апеляційної інстанції вирішено згідно закону на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, перевірки їх доказами, які оцінено згідно вимог ст. 212 ЦПК України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу на підставі ст. 337 ЦПК України із залишенням оскаржуваного судового рішення без змін.