Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3, заінтересовані особи: ОСОБА_4, Високо-тополянський психоневрологічний інтернат, про звільнення від повноважень опікуна за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року,

У листопаді 2016 року Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради звернулось до суду із указаною заявою, у якій зазначає, що на обліку в Управлінні перебуває ОСОБА_5, яка рішенням Київського районного суду м. Полтави визнана недієздатною, її опікуном призначено ОСОБА_4 Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 13 травня 2014 року опікуну ОСОБА_4 надано дозвіл на оформлення документів для направлення ОСОБА_5 до будинку-інтернату та здійснювати опіку над її майном із забороною укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, у тому числі щодо поділу, продажу або обміну частини квартири без дозволу органу опіки та піклування. Указує, що недієздатна ОСОБА_5 з червня 2014 року проживає у Високо-тополянському психоневрологічному інтернаті, де зареєстроване її постійне місце проживання, ОСОБА_4 неналежним чином виконує обов'язки опікуна, у 2015 році відвідала підопічну лише 5 разів, а в 2016 році - лише двічі та вислала дві посилки, без дозволу органу опіки та піклування продала належне ОСОБА_5 нерухоме майно - Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, Ѕ частину домоволодіння та Ѕ частину земельної ділянки по АДРЕСА_2. Просить звільнити ОСОБА_4 від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_5

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року, заяву Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3, заінтересовані особи - ОСОБА_4, Високо-тополянський психоневрологічний інтернат, про звільнення від повноважень опікуна - повернуто заявнику.

У касаційній скарзі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3, просить скасувати судові ухвали, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву про звільнення від повноважень опікуна, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що недієздатна ОСОБА_5 перебуває у Високо-тополянському психоневрологічному інтернаті, який розташований у Лубенському районі Полтавської області, тому відповідно до вимог ст.ст. 236- 241 ЦПК України, вказана заява не підсудна Ленінському районному суду м. Полтави.

Такі висновки судів є правильними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 10 квітня 1990 року по 6 червня 2004 року була зареєстрована АДРЕСА_1.

Недієздатна ОСОБА_5 з червня 2014 року перебуває у Високо-тополянському психоневрологічному інтернаті, який розташований за адресою: АДРЕСА_3., поміщена до вказаного закладу на постійне місце проживання, відповідно, місце її проживання зареєстроване за місцем знаходження інтернатного закладу (ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 236 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, за місцем знаходження цього закладу.

Тобто за нормами ЦПК України (1618-15) заява про звільнення від повноважень опікуна подається за місцем проживання особи, яка визнана недієздатною, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, за місцем знаходження цього закладу. Іншого місця вирішення вказаного питання норми ЦПК України (1618-15) не передбачають.

Також згідно із п. 44 постанови № 3 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) , визначено, що виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження. Зокрема, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання її недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи або за місцезнаходженням наркологічного або психіатричного закладу, якщо вона перебуває там на лікуванні (стаття 236 ЦПК України); заява неповнолітньої особи про надання їй повної цивільної дієздатності подається до суду за місцем її проживання (стаття 242 ЦПК України). Це стосується й деяких інших категорій справ (статті 251, 257, 269, 274, 279, 287 ЦПК України).

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що вказана заява подана з порушенням правил підсудності. Посилання заявника на те, що у даному випадку заява має подаватись до суду у відповідності із ст. 109 ЦПК України за місцем проживання опікуна є безпідставним, оскільки при вирішенні даного питання застосовується виключна підсудність, передбачена ст. 236 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 342, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.