Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції, відділ Держгеокадастру у Приазовському районі Запорізької області, третя особа - Степанівська Перша сільська рада Приазовського району Запорізької області, про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акта та реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, який у подальшому неодноразово уточнював та в обґрунтування якого зазначав, що він є спадкоємцем за законом першої черги на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після смерті його батька - ОСОБА_5 До спадкового майна, зокрема, входить земельна ділянка, яка розташована на території Степанівської Першої ради Приазовського району Запорізької області і яка належала спадкодавцеві на праві приватної власності, що посвідчено державним актом на право власності на землю для дачного будівництва серії ЗП № НОМЕР_1. Він звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ЧудськоїО.О., але отримати свідоцтво на спадщину за законом не має можливості через відсутність кадастрового номера на зазначену земельну ділянку. При виготовленні технічної документації на вказану земельну ділянку, з'ясувалося, що належна спадкодавцю земельна ділянка увійшла в масив двох окремих земельних ділянок належних на праві приватної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 серії НОМЕР_5. Зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 отримала на підставі рішення Приазовського районного суду від 4 серпня 2008 року і яке, за наслідками розгляду в апеляційному суді Запорізької області, скасовано 18 травня 2011 року. Вважає, що у ОСОБА_4 відсутнє правове обґрунтування для отримання права власності на земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, так і отримання державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5. Крім того, при виготовленні технічної документації, зокрема складання плану схеми земельних ділянок на території Степанівської Першої сільської ради з'ясувалося, що на земельну ділянку ОСОБА_5 накладена земельна ділянка ОСОБА_4, що унеможливлює реалізацію ним права на спадкування. А згодом, зазначена обставина вплинула і на ухвалення рішення державного кадастрового реєстратора Держзеагенства у Приазовському районі Запорізької області від 17 серпня 2015 року про відмову у внесені відомостей до державного земельного кадастру з підстави знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме згідно зазначеного рішення на ділянку ОСОБА_5 накладена земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площа співпадає на 49,7034%, яка належить згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 495547 площею 0,1500 га ОСОБА_4 Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд позов задовольнити.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2016 року, позов задоволено частково. Припинено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, виданий ОСОБА_4, 13 лютого 2009 року на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 4 серпня 2008 року з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_4 отримала земельну ділянку у власність на підставі судового рішення, яке у подальшому було скасовано, та вказана земельна ділянка своїми межами накладається на належну на праві власності позивачу земельну ділянку, а отже, державний акт про право власності на вказану земельну ділянку є недійсним.

Такі висновки судів є правильними з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП НОМЕР_1 померлому ОСОБА_5 на підставі рішення Степанівської Першої сільської ради від 15 лютого 1994 року належала земельна ділянка дачного будівництва, площею 0,12 га, що розташована на території Степанівської Першої сільської ради.

Постановою приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ЧудськоїО.О. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для дачного будівництва площею 0,12 га. що розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, що належала його батьку ОСОБА_5 через відсутність кадастрового номера земельної ділянки та витягу з земельного кадастру, оскільки відділом Жержземагенства у Приазовському районі Запорізької області було винесено рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 17 серпня 2015 року.

Відповідно до відповіді Відділу Держгеокадастру у Приазовському районі Запорізької області рішення про відмову в реєстрації вказаної земельної ділянки було винесено у зв'язку із тим, що земельна ділянка, яка підлягає реєстрації мала перетин з земельними ділянками зареєстрованими в системі з кадастровими номерами НОМЕР_4, яка належить ОСОБА_8 та НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_4

Так, ОСОБА_4 набула право власності на вищевказану земельну ділянку на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 4 серпня 2008 року, яке у подальшому було скасоване апеляційним судом Запорізької області 18 травня 2011 року.

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди в основу свого рішення поклали висновок судової земельно-технічної експертизи від 21 жовтня 2016 року, відповідно до якої встановлено, що ділянка ОСОБА_5, надана йому у встановленому законом порядку, займає частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4 та частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7

Колегія суддів суду касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що судовим рішенням, яке у подальшому було скасовано, було передано земельну ділянку у власність відповідача площею 0,1500 га, частина якої накладається на частину земельної ділянки, яка у порядку спадкування належить позивачу, зазначена земельна ділянка у спадкодавця не вилучалась, тому згідно з нормами ст. 152 ЗК України та ст. 21 ЦК України порушені права ОСОБА_3 підлягають захисту, шляхом визнання недійсним виданого відповідачу державного акта на право власності на земельну ділянку.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають встановленим у справі обставинам, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.