Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року,

У травні 2016 року Запорізька міська рада звернулася до суду з указаним позовом, на обґрунтування якого зазначала, що 26 жовтня 2015 року між відповідачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О., зареєстрований в реєстрі за № 2492. Укласти договір купівлі-продажу продавці квартири: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 фізично не могли, оскільки померли 03 серпня 2011 року та 09 травня 2015 року відповідно. Спадкоємці у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутні. Таким чином, наявність оспорюваного правочину порушує права територіальної громади м. Запоріжжя, оскільки Запорізька міська рада не має можливості вжити заходів щодо визнання спадщини відумерлою.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_7, ОСОБА_8, з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О. за реєстровим № 2492.

Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О. за реєстровим № 2492.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив із того, що спірний договір суперечить положенням ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на момент укладення договору купівлі-продажу спірної квартири - 26 жовтня 2015 року, не мали обсягу цивільної дієздатності, оскільки померли 03 серпня 2011 року та 09 травня 2015 року відповідно.

При цьому суд правильно застосував норми матеріального права на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (ст. 212 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.