501/2483/15-ц Про визнання незаконними наказів директора ДП Про переміщення працівників підприємства, та наказу директора ДП про виключення зі штатного розпису другого терміналу посади тальмана - 13.09.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", треті особи: незалежна профспілка працівників порту, профспілка робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту, спілка професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного порту, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання наказів незаконними та їх скасування за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила: поновити їй строк на оскарження наказу директора державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі -ДП "ІМТП") від 26 січня 2015 року № 33 "Про переміщення працівників підприємства" та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 46/0 про її переміщення; визнати наказ від 26 січня 2015 року № 33 в частині виключення зі штатного розпису другого терміналу посади тальмана, яку вона займала, незаконним та скасувати; визнати наказ від 26 січня 2015 року № 46/0 про переміщення її незаконним та скасувати; визнати наказ першого заступника директора підприємства від 29 квітня 2015 року з № 246/О-9 про припинення трудового договору та звільнення її за п. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати; поновити її в ДП "ІМТП" на посаді тальмана другого терміналу; стягнути з ДП "ІМТП" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказ про переміщення працівників підприємства було видано з порушенням ст. 32 КЗпП України, оскільки переведення було фактичним скороченням штату. Вона не погодилась на переміщення, а її в порушення вимог ст. ст. 40 і 43 КЗпП України звільнили з роботи.

Зазначила, що вона не є юристом за фахом, тому пропустила строки для звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач не роз'яснив їй щодо строків оскарження наказів, тому просила строк їй поновити та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що наказом директора ДП "ІМТП" № 28 від 23 січня 2015 року у зв'язку з укладенням 22 січня 2015 року договору № 7 оренди державного нерухомого майна ДП "ІМТП", яке знаходиться на балансі третього терміналу, з ТОВ "Трансгрейтермінал", ліквідовано з 23 квітня 2015 року структурний підрозділ "3 термінал" з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис. Пунктом 3.1. цього наказу передбачено здійснення звільнення за переведенням до ТОВ "Трансгрейтермінал" працівників, зазначених у листах-клопотаннях щодо звільнення за переведенням до вказаного підприємства, за їхніми заявами відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України. У п. 3.2. наказу зазначено здійснити вивільнення працівників, які відмовилися від звільнення за переведенням до ТОВ "Трансгрейтермінал", робочі місця та посади яких ліквідуються цим наказом, на підставі ст. 49-2 КЗпП України, Закону України "Про зайнятість населення" (5067-17) .

Наказом директора ДП "ІМТП" за № 33 від 26 січня 2015 року у зв'язку з необхідністю забезпечення заходів щодо реорганізації підприємства у відповідності до Закону України "Про морські порти України" (4709-17) та з метою підвищення ефективності виробничої діяльності ДП "ІМТП", а також у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, що пов'язані з передачею в оренду основних засобів структурного підрозділу "3 термінал", були вилучені зі штатних розписів структурних підрозділів робочі місця та посади за переліком, викладеним в наказі, в тому числі посади тальманів першого терміналу.

26 січня 2015 року ДП "ІМТП" також видано наказ № 46-0, яким ОСОБА_6 переведено з 02 лютого 2015 року тальманом 3-го терміналу з оплатою за штатним розписом з режимом - багатозмінний, цілодобовий на підставі ст. 32 КЗпП України.

15 лютого 2015 року ОСОБА_6 була ознайомлена з наказом № 46-О від 26 січня 2015 року про переміщення її на 3-й термінал, що підтверджується копією виписки з наказу.

23 лютого 2015 року ОСОБА_6 вручено письмове попередження про наступне вивільнення, але вона відмовилася поставити свій підпис в цьому попередженні, про що було зроблено 02 березня 2015 року відповідний запис працівниками відділу кадрів підприємства.

Наказом № 246/О-9 від 05 травня 2015 року ОСОБА_6 звільнено з посади тальмана 3-го терміналу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП України) на підставі наказу № 28 від 23 січня 2015 року, попередження від 23 лютого 2015 року.

ОСОБА_6 була членом незалежної профспілки працівників ІМТП на час звільнення і входила до профгрупи 2-го терміналу, яка є складовою частиною однієї із ланок незалежної профспілки, а саме первинної профспілки "Складських працівників" незалежної профспілки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що посилання позивача на необхідність її згодищодо переміщення на 3-й термінал безпідставні, оскільки має місце не переведення відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України, а переміщення, передбачене ч. 2 ст. 32 КЗпП України. Згідно з записом у трудовій книжці ОСОБА_6, її було саме переміщено зі збереженням посади з одного структурного підрозділу до іншого в межах одного підприємства. Посадова інструкція тальмана терміналу є загальною для тальманів усіх підрозділів ДП "ІМТП", незалежно від терміналу (перший, другий, і т.д.), на якому працює тальман. Посадова інструкція посади тальмана терміналу затверджена наказом директора порту від 23 грудня 2013 року № 638, та є єдиною посадовою інструкцією посади "тальман" на підприємстві. Таким чином, позивача було переміщено на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України з структурного підрозділу "2 термінал" ДП "ІМТП" на ту ж саму посаду "тальман" до іншого структурного підрозділу "3 термінал" ДП "ІМТП" у межах посади, обумовленої трудовим договором, із збереженням істотних та усіх інших умов праці, що повністю відповідає правовій нормі ч. 2 ст. 32 КЗпП України, та не потребує згоди ні працівника ні профспілкового органу, членом якого є працівник. Крім того, суди зазначили, що рішення президії Незалежної профспілки працівників ДП "ІМТП" про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_6 є необґрунтованими, а тому її звільнення є можливим за відсутності згоди профспілкового органу.

Із такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Виходячи із наведених норм та враховуючи, що необґрунтованість рішення профспілкового органу породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення цього права, то суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Оскільки зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова "обґрунтований", яке означає "бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами".

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

З долучених до справи документів вбачається, що профспілками прийняті рішення про відмову у дачі згоди на звільнення ОСОБА_6, при цьому у них наведені обґрунтування такої відмови. Зокрема протоколом № 6 засідання президії Незалежної профспілки працівників ІМТП від 13 січня 2016 року відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови тим, що її переведення із структурного підрозділу "2 термінал" ДП "ІМТП" до іншого структурного підрозділу "3 термінал" ДП "ІМТП" виходить за межі умов трудового договору. Тальман другого терміналу у відповідності до умов трудового договору та класифікатора професій є найменуванням посади, яку обіймала позивач і на яку вона надала згоду працювати в ДП "ІМТП". Оспорюваними наказами позивача переміщено з ліквідацією робочого місця на другому терміналі та переміщенням на інше робоче місце в інший структурний підрозділ на посаду тальмана третього терміналу. Тобто, ліквідовано й змінено робоче місце та найменування посади, які були обумовлені трудовим договором. Крім того, відповідачем не вирішувалося питання щодо пріоритетності залишення на роботі працівників, не проведено консультації із незалежною профспілкою щодо заходів запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що прийняті з цього приводу профспілковими органами рішення не мали обґрунтування відмови у дачі згоди на звільнення ОСОБА_6

Крім того, суди, вирішуючи спір виходили із того, що посада тальмана 2-го терміналу та тальмана 3-го терміналу є загальною для тальманів усіх підрозділів.

Однак відповідно до п. 2.14. Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників" від 29 липня 2015 року записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Згідно з примітками 1 та 2 Додатка "В" Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року за № 327, назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.

Окрім того, до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися похідні слова за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Згідно запису у трудовій книжці позивача, наказом ДП "ІМТП" № 77 від 22 квітня 2004 року ОСОБА_6 переведена на постійне робоче місце в структурний підрозділ "2-ий термінал" на посаду тальмана 2-го терміналу.

Таким чином, тальман 2-го терміналу у відповідності до умов трудового договору та Додатку "В" Класифікатора професій є найменуванням посади, яку займала позивач і на яку вона надала згоду постійно працювати в ДП "ІМТП" на 2-му терміналі.

Як вбачається з оспорюваних наказів, при переміщені проводиться скорочення постійного робочого місця на 2-му терміналі, яке займала позивач, і її переводять на інше постійне робоче місце в інший структурний підрозділ "3-ій термінал" на посаду тальмана 3-го терміналу.

Тобто, скорочується та змінюється робоче місце та найменування посади, які були обумовлені трудовим договором ОСОБА_6

З наведеного вбачається, що у даному випадку відповідач при переведенні вийшов за межі умов трудового договору і провів таке переведення позивача без її згоди зі скороченням постійного робочого місця та посади, яку вона обіймала в 2-му терміналі.

Вирішуючи спір, суди наведеного не врахували, вказаних обставин не дослідили та дійшли передчасного висновку про відмову у позові.

За таких обставин, коли фактичні обставини належним чином не встановлені та не перевірені, ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.