У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Барсукової В.М., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення
орендної плати, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3
про визнання недійсним договору оренди і стягнення збитків та за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання
спільного майна,
в с т а н о в и л а:
У липні 2005 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначала, що вона і ОСОБА_3 є співвласниками
цеху-навісу, який знаходиться по АДРЕСА_1.
10 жовтня 2001 року вони уклали договір оренди цеху-навісу та
устаткування з ОСОБА_2, який зобов'язався вносити орендну плату в
сумі 840 грн. в місяць, по 420 грн. кожному орендодавцю. Згідно
умов договору у випадку прострочки по сплаті орендної плати,
стягується пеня у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день
прострочки. Відповідно до договору оренди устаткування ОСОБА_2
зобов'язався вносити орендну плату в сумі 200 грн. в місяць, з
яких 100 грн. їй.
Оскільки відповідач не завжди вносив орендну плату в повному
обсязі, виникла заборгованість в сумі 3532 грн. 43 коп. та пеня в
сумі 3165 грн. 31 коп.
Посилаючись на викладене, просила задовольнити позовні
вимоги.
У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним
позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3про визнання недійсним договору
оренди і стягнення збитків.
В обгрунтування позову посилався на те, що на момент
укладання договору оренди, 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_1 та
ОСОБА_3не були власниками майна, що передали в оренду.
Оскільки договір був укладений шляхом обману, просив визнати
його недійсним та стягнути з ОСОБА_1 збитки у зв'язку з виконанням
договору оренди в подвійному розмірі в сумі 24330 грн. 26 коп.
У вересні 2005 року ОСОБА_3звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення 1/2 частки витрат, пов'язаних з оплатою
орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовано цех, в
розмірі 2350 грн. 59 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 7
червня 2006 року у задоволенні позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13
березня 2007 року зазначене рішення суду скасовано. Постановлено
нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 148 грн. В
іншій частині позову відмовлено.
Позов ОСОБА_3задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_3витрати на утримання спільного майна в розмірі 2350 грн. 59
коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду
скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не
вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну
скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13
березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М. Барсукова
Н.П.Лященко Ю.В.Прокопчук