Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Ізмайлової Т.Л.,

суддів:

Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

На обґрунтування вимог ОСОБА_6 посилався на те, що з 06 серпня 2014 року, згідно наказу № 336-к, він був прийнятий на роботу до ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату оператором заправних станцій (СВГ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка - Курган Балаклійського району Харківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій.

04 листопада 2014 року, згідно наказу № 481-к, він був переведений оператором заправних станцій ПММ 5-го розряду заправної станції № 2 автозаправних станцій та комплексів, виробничих підрозділів відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій.

Згідно з п. 2.8 виробничої інструкції оператора заправних станцій (ПММ) 5-го розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка-Курган Балаклійського району Харківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій філії управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування", затвердженої 01 лютого 2013 року начальником відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій Радченко М.В., яку він отримав та з нею був ознайомлений 09.10.2014 року, оператор заправних станцій (ПММ) 5-го розряду веде матеріально-звітну документацію, в тому числі графік робочого часу на місяць та табель обліку робочого часу. На початку серпня 2015 року оператор заправних станцій (ПММ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 ОСОБА_8 знаходився у відпустці, тому коли йому стало відомо, що оператор заправних станцій (ПММ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 ОСОБА_9 має намір, згідно колективного договору, отримати короткотермінову оплачувану відпустку на 2 календарні дні з 07 по 08 серпня 2015 року, у зв'язку з одруженням дитини вперше, 04 серпня 2015 року він подав начальнику відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій Радченко М.В. службову записку. Повідомив, що ОСОБА_9 згідно графіку робочого часу на серпень 2015 року повинна працювати в нічну зміну з 07 на 08 серпня 2015 року. Однак, 06 серпня 2015 року йому стало відомо, що начальником управління ОСОБА_10 видано наказ про надання відпустки № 1058-В від 05 серпня 2015 року, згідно якого оператору заправних станцій (ПММ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 ОСОБА_9, на підставі колективного договору, надано короткотермінову оплачувану відпустку на 2 календарні дні з 07 по 08 серпня 2015 року.

В період з 06 по 08 серпня 2015 року, крім нього, залишились працювати оператори заправних станцій (ПММ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який працював в денну зміну 07 серпня 2015 року, а він працював в денну зміну 08 серпня 2015 року, тобто в нічну зміну з 07 на 08 серпня 2015 року могла працювати лише оператор заправних станцій (ПММ) 4-го розряду автозаправної станції № 2 ОСОБА_11, яка працювала в нічну зміну з 06 на 07 серпня, але добровільно дала згоду замінити ОСОБА_9

10 вересня 2015 року, згідно наказу № 374, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх виробничих обов'язків, яке проявилося в тому, що 07 серпня 2015 року оператор заправних станцій (ПММ) 4-го розряду ОСОБА_11 була двічі поставлена в зміні, а саме - відпрацювала нічну зміну з 06 на 07 серпня 2015 року, але він як старший оператор знову призначив її вийти у нічну зміну з 07 на 08 серпня 2015 року, що не відповідає затвердженому графіку підсумкового обліку робочого часу при змінній роботі структурних підрозділів УПГКК на 2015 рік, а також є недопустимим згідно з ч. 2 ст. 59 КЗпП України.

Вказаний наказ він вважає необґрунтованим і протиправним, який підлягає скасуванню, оскільки винесений всупереч вимог ст. ст. 147, 149 КЗпП України. Порушень трудової дисципліни він не допускав, керівництво підприємства не відбирало у нього ніяких пояснень перед видачею наказу, посадові обов'язки виконував сумлінно. При цьому не було встановлено, чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено. Крім того, згідно ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку в триденний строк (п. 31 Типових правил), що враховуючи мету накладення дисциплінарного стягнення, є особливо важливим. Фактично він був ознайомлений з наказом лише 14 вересня 2015 року, тобто з пропуском вищевказаного строку, що в свою чергу, свідчить про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Посилаючись на вищевикладене, просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника філії управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" № 374 від 10 вересня 2015 року "Щодо дисциплінарного стягнення" про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" № 374 від 10 вересня 2015 року про оголошення догани ОСОБА_6, оператору заправних станцій (ПММ) 5 розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка-Курган Балаклійського районуХарківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій.

У касаційній скарзі ПАТ "Укргазвидобування" порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що відповідно до довідки ПАТ "Укргазвидобування" від 17 вересня 2015 року № 14-01-4095-5, ОСОБА_6 працює у філії управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" з 06 серпня 2014 року на посаді оператора заправних станції (ПММ) 5 розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка-Курган Балаклійського району Харківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій.

09 жовтня 2014 року ОСОБА_6 був ознайомлений під розпис з виробничою інструкцією оператора заправних станції (ПММ) 5 розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка-Курган Балаклійського району Харківської області).

Наказом начальника управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" ОСОБА_10 № 374 від 10 вересня 2015 року за неналежне виконання своїх виробничих обов'язків, за що передбачена відповідальність у п. 4.1 виробничої інструкції оператора заправних станцій (ПММ) 5 розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка - Курган Балаклійського району Харківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій, ОСОБА_6, оператору заправних станції (ПММ) 5 розряду автозаправної станції № 2 (автодорога Андріївка-Курган Балаклійського району Харківської області) відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій оголошено догану.

З наказу вбачається, що 26 серпня 2015 року, при переробці табелю використання робочого часу за серпень місяць 2015 року по АЗС № 2 відділення з експлуатації автомобільних заправних станцій, було виявлено, що 07 серпня 2015 року оператор заправних станцій (ПММ) 4 розряду ОСОБА_11 була двічі поставлена у зміну, а саме - відпрацювавши нічну зміну з 6 на 7 серпня 2015 року, старшим оператором ОСОБА_6 вона була знову призначена вийти у нічну зміну з 7 на 8 серпня 2015 року, що не відповідає затвердженому графіку підсумованого обліку робочого часу при змінній роботі структурних підрозділів УПГГК на 2015 рік, а також є недопустимим згідно частини 2 ст. 59 КЗпП України.

Зі змісту заяви про надання відпустки та наказу № 1058-В про надання відпустки вбачається, що 31 липня 2015 року оператор ОСОБА_9 звернулася з заявою до начальника управління УПГГК ОСОБА_10 про надання короткотермінової відпустки з 07 серпня 2015 року в зв'язку з одруженням її дитини. Наказом начальника управління від 05 червня 2015 року ОСОБА_9 надано відпустку на 2 дні з 07 по 08 серпня 2015 року.

Зазначений наказ не містив розпоряджень щодо доручення ОСОБА_6 організувати заміну оператора ОСОБА_9 на час її відпустки. Відсутні і будь-які відмітки про те, що надання відпустки ОСОБА_9 будь-яким чином узгоджувалося з ОСОБА_6 і він мав можливість визначити іншого працівника для праці за ОСОБА_9

Відповідно до акту № 16-01-197/52 перевірки філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проведеної Управлінням держпраці у Полтавській області не підтверджується обґрунтованість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що наказ про надання відпустки ОСОБА_9 не містив розпоряджень щодо доручення ОСОБА_6 організувати останній заміну на час її відпустки та відміток про те, що надання відпустки ОСОБА_9 будь-яким чином узгоджувалося з ОСОБА_6 і він мав можливість визначити іншого працівника для праці за ОСОБА_9, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим правильно скасували наказ відповідача про оголошення догани позивачу.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_6 неналежно виконував покладені на нього виробничою інструкцією обов'язки, що призвело до настання певних порушень і притягнення його до дисциплінарної відповідальності є помилковими, оскільки підписуючи наказ про відпустку ОСОБА_9 посадова особа повинна була визначити хто буде працювати за відсутності останньої і хто повинен організувати заміну відсутнього працівника, з огляду на те, що у позивача відсутні повноваження для самостійного вирішення визначених питань.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.