Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування збитків, за касаційною скаргоюприватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія"), третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування збитків.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 07 жовтня 2014 року в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю двох транспортних засобів, а саме: "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та "Опель", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок ДТП автомобілям було завдано пошкоджень. Співробітників дорожньої автомобільної інспекції сторони не викликали. Спільно склали повідомлення про ДТП. Також, позивач посилався на те, що згідно із полісом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідач відмовляється виплачувати страхове відшкодування та враховуючи викладене, а також з урахуванням уточнень, ОСОБА_4 просив стягнути на свою користь з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 9 300 грн.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 9 300 грн, а також суму сплаченого судового збору - 250 грн, а всього 9 550 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року змінено.

Зменшено суму стягнутого з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_4 страхового відшкодування з 9 300 грн до 8 800 грн, зменшено загальну суму з 9 550 грн до 9 050 грн.

У іншій частині заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2014 року в м. Запоріжжі сталася ДТП за участю двох транспортних засобів, а саме: "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та "Опель", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія автомобіля НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", згідно з полісом № АІ1258477.

Учасники ДТП (ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) за власним волевиявленням погодились з тим, що ДТП сталась з вини ОСОБА_5, який порушив правила дорожнього руху (пояснення ОСОБА_5.) та не викликали співробітників компетентного органу для оформлення даної ДТП, а склали повідомлення про ДТП, яке було подано страховику 08 жовтня 2014 року.

Встановлено, що ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відмовила у виплаті страхового відшкодування посилаючись на неправильне складення повідомлення, а також схеми ДТП. Зокрема, як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування страхова компанія посилалась на те, що частина "В" повідомлення не заповнена ОСОБА_4, а також обома водіями не вказано кількість клітинок відмічених хрестиком, що є порушенням Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Судами встановлено, що частина "В" ОСОБА_4 не заповнена, оскільки в переліку доступних клітинок відсутнє таке значення як "під час руху в своїй смузі". Крім того, 22 січня 2015 року до страхової компанії було подано окремо схему ДТП із зазначенням розташування автомобілів на момент настання ДТП.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок, дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Ця втрата підлягає відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода (ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що подія, яка сталася 07 жовтня 2014 року у м. Запоріжжя є страховим випадком відповідно до вказаного договору, у зв'язку з чим відмова страхової компанії у виплаті ОСОБА_4 страхового відшкодування є необґрунтованою та неправомірною, оскільки жодною із статей Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) від 01 липня 2004 року не передбачено таку підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування як неправильне заповнення повідомлення про ДТП, враховуючи те, що у заяві-повідомленні сам ОСОБА_5 зазначав, що він не уступив дорогу автомобілю "Опель", державний номерний знак НОМЕР_4 та скоїв зіткнення з ним, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Крім того, змінюючи рішення суду першої частини в частині суми страхового відшкодування, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що не підлягає стягненню обумовлена договором сума франшизи, яка складає 500 грн.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" відхилити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.