Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом садівничого товариства "Сонячна Поляна" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року,

У листопаді 2015 року садівниче товариство "Сонячна Поляна" (далі - СТ "Сонячна Поляна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати внесків.

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 10 листопада 2002 року на підставі відповідної заяви ОСОБА_4 було прийнято у члени СТ "Сонячна Поляна". 07 жовтня 2004 року між сторонами було укладено договір з обслуговування садівничої ділянки № АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 Проте свої зобов'язання щодо сплати щорічних членських внесків відповідач не виконувала. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2013 року з ОСОБА_4 на користь СТ "Сонячна Поляна" було стягнуто заборгованість зі сплати членських внесків за період з 2008 року по 2012 роки. Проте, у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань щодо сплати членських внесків за період з 2013 по 2015 роки утворилась заборгованість у розмірі 1 866 грн 41 коп.

Враховуючи викладене, СТ "Сонячна Поляна" просило стягнути на користь садівничого товариства з ОСОБА_4 вищевказану суму заборгованості, а також понесені витрати з оплати судового збору та правової допомоги.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року, позов СТ "Сонячна Поляна" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 членські внески на користь СТ "Сонячна Поляна" у розмірі 1 866 грн 23 коп., судовий збір у розмірі 1 218 грн, а також витрати на правову допомогу - 500 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними обов'язками члена кооперативу є додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України та керуючись ст. 625 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про кооперацію", а також з урахуванням статутних документів садівничого товариства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість зі сплати членських внесків підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь СТ "Сонячна Поляна", оскільки вона є членом садівничого товариства та між сторонами було укладено договір з обслуговування садівничої ділянки, яка належить ОСОБА_4

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.