Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" до ОСОБА_4 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія АСКА", яке діє через представника СоколовуКристину Володимирівну, на рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року,

У липні 2014 року ПрАТ "УАСК "АСКА" звернулось до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 лютого 2012 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Ніссан", допустив зіткнення з автомобілем "Субару" під керуванням ОСОБА_7

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Автомобіль "Субару" на підставі договору страхування транспортних засобів від 26 грудня 2011 року був застрахований ПрАТ "УАСК "АСКА". Дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 04 липня 2012 року, була визнана страховим випадком та виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 781,43 грн. Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі Висновку спеціаліста від 02 березня 2012 року № 1585.

Страховою компанією ОСОБА_4 відшкодовано витрати у розмірі 23 324,56 грн.

На підставі вказаного позивач просив стягнути з відповідача невідшкодоване страхове відшкодування у розмірі 8 456,87 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішенні, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ "УАСК "АСКА" 4 809,34 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПрАТ "УАСК "АСКА", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

У статті 988 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" визначено, що перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник на добровільній основі фактично передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його прав.

При цьому, право вимоги передається у тому ж обсязі, в якому воно могло б бути здійснено самим страхувальником та в межах фактичних виплат,які здійснені страховою компанією.

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є безпосередньо платіжне доручення.

Так, судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що відповідно до страхового акта, розпорядження на виплату, платіжних доручень на ремонт застрахованого автомобіля "Субару" ПрАТ "УАСК "АСКА" перерахувало на визначений страхувальником рахунок 28 133,90 грн.

Отже, до страховика право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, перейшло в межах вказаної суми, що складає фактичні витрати страхової компанії.

Таким чином, позивач вправі вимагати від відповідача оплати лише різниці від фактично перерахованої суми на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 28 133,90 грн та виплачених позивачу ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" коштів у розмірі 23 324,56 грн, тобто 4 809,34 грн.

Доказів передачі страхувальником права вимоги у більшому обсязі позивач не надав. При цьому утримання позивачем суми обов'язкового страхового платежу, який йому має сплатити страхувальник, хоча і здійснено із суми призначеного до виплати страхувальнику страхового відшкодування, проте не свідчить, що у зобов'язанні відбулася заміна кредитора та що позивач набув право вимоги до ОСОБА_4 і на ці кошти.

З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу колекторського управління приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія АСКА" відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.